Wśród osób dodanych do listy sankcyjnej są przedstawiciele irańskiego rządu i parlamentu, politycy i przedstawiciele mediów, a także wysocy rangą funkcjonariusze irańskich sił bezpieczeństwa, w szczególności Korpusu Strażników Rewolucji Islamskiej (IRGC).
TREŚĆ W JĘZYKU UKRAIŃSKIM NA UKRAYINA.PL:
Warto dodać, że europarlamentarzyści, nalegając na sankcje, zaapelowali do Unii Europejskiej o wpisanie IRGC na listę organizacji terrorystycznych. Oskarżają organizację o zaangażowanie w tłumienie protestów w Iranie oraz dostarczanie dronów rosyjskiej armii do wykorzystania w wojnie w Ukrainie.
W odpowiedzi na tę inicjatywę szef irańskiego MSZ Hossein Amir Abdollahian powiedział, że Iran może wycofać się z układu o nierozprzestrzenianiu broni jądrowej. A podczas rozmowy telefonicznej z szefem unijnej dyplomacji Josepem Borrellem ostrzegł, że Unia Europejska "strzeli sobie w stopę", jeśli uzna Korpus Strażników Rewolucji Islamskiej za organizację terrorystyczną.
Korpus Strażników Rewolucji Islamskiej. Co to za organizacja?
Ilia Kusa, ekspert Ukraińskiego Instytutu Przyszłości: IRGC jest elitarną strukturą wojskową istniejącą równolegle z siłami zbrojnymi Iranu. Jej głównym zadaniem jest "ochrona rewolucji islamskiej i jej osiągnięć". Organizacja została założona przez przywódcę Iranu Ruhollaha Chomeiniego w 1979 roku, zaraz po rewolucji. Struktura ta obejmowała najbardziej oddanych zwolenników islamizacji kraju.
Początkowo IRGC działała jako siła krajowa, ale po udziale korpusu w wojnie irańsko-irackiej jej wpływy rozprzestrzeniły się na cały Bliski Wschód. W rzeczywistości mówimy o dużej liczbie batalionów ochotniczych, które po ośmiu latach wojny uzyskały status prawnie uregulowany.
Jakie uprawnienia ma IRGC?
—Korpus jest autonomiczny, ma własne dowództwo i około 125 000 personelu. Do dyspozycji tej struktury są siły lądowe, powietrzne, morskie, własne służby specjalne ("Al-Quds") oraz agencja informacyjna. "Strażnicy" opiekują się irańskim programem budowy rakiet balistycznych i dronów. Niektórzy przywódcy IRGC kontrolują nawet część irańskiej gospodarki poprzez wpływ na niektóre przedsiębiorstwa, w szczególności w obszarze kompleksu wojskowo-przemysłowego.
Korpus Strażników Rewolucji Islamskiej bierze udział w wielu irańskich operacjach poza granicami kraju. W Libanie wspierają Hezbollah, w Syrii walczą po stronie sił prezydenta Baszara al-Asada, w Jemenie wspierają rebeliantów Huti, którym tak naprawdę sprzeciwia się Arabia Saudyjska.
W kwietniu 2019 roku Stany Zjednoczone uznały Korpus Strażników Rewolucji Islamskiej za zagraniczną organizację terrorystyczną. Była to odpowiedź na liczne zbrodnie IRGC wobec ludności cywilnej.
W zachodnich mediach pojawiła się informacja o prawdopodobnym udziale Korpusu Strażników Rewolucji Islamskiej w wojnie rosyjsko-ukraińskiej. Co to oznacza?
Wiadomość o pojawieniu się instruktorów z Iranu na okupowanych terytoriach Ukrainy, w szczególności na Krymie, pojawiła się w raporcie Instytutu Studiów nad Wojną (ISW). Analitycy przypuszczali, że mogą to być przedstawiciele IRGC. Ta informacja, według ISW, została najwyraźniej potwierdzona przez obecnych i byłych urzędników amerykańskich w rozmowie z "New York Times". Jednak, jak stwierdzono w raporcie, nie jest jasne, czy irańscy instruktorzy w Ukrainie sami obsługują drony, czy po prostu uczą rosyjskie wojsko, jak to robić.
Parlament Europejski wezwał Radę Europy do uznania Korpusu Strażników Rewolucji Islamskiej za organizację terrorystyczną. Czy taki ruch jest prawdopodobny?
Informacja o możliwości uznania IRGC za terrorystów była moim zdaniem swego rodzaju ostrzeżeniem dla Iranu. Na przykład, jeśli nadal będziecie dostarczać broń Rosji, zrobimy to.
Niewątpliwie można uznać IRGC za terrorystów. Ale po co to robić, skoro stworzy to nowe zagrożenia o charakterze nuklearnym? Europejczycy nie chcą eskalacji z Iranem, gdyż mogłoby to doprowadzić do spalenia mostów w dialogu z Teheranem. Ostatecznie uznanie Korpusu Strażników za terrorystów niczego znacząco nie zmieni.
Czyli UE nie chce iść w tej sprawie drogą USA?
Stosunki między USA a Iranem to jedno, a między Europą a Iranem to zupełnie co innego. Europa wolałaby widzieć Iran po swojej stronie lub przynajmniej utrzymać stosunek neutralny. Z różnych powodów.
Niektórzy przywódcy europejscy uważają, że Iran da się przekonać, by nie pomagał Rosji. Inni uważają, że Iran może być bardzo ważny w przeciwdziałaniu chińskim wpływom, które ich zdaniem są potężniejsze niż rosyjskie. A jeszcze inni są przekonani, że z Iranem powinniśmy współpracować, a nie walczyć, bo obecność broni nuklearnej w Iranie mogłaby doprowadzić do niekontrolowanego wyścigu zbrojeń nuklearnych, przynajmniej na Bliskim Wschodzie, czego nikt by nie chciał.
Myślę, że trwają negocjacje między Unią Europejską a Iranem w sprawie ewentualnego uznania Korpusu Strażników Rewolucji Islamskiej za terrorystów. Jednocześnie w UE trwają wewnętrzne negocjacje, czy i kiedy należy to zrobić.
Europejczycy dokładnie się zastanowią przed podjęciem takiej decyzji. Co więcej, w przeciwieństwie do USA, trudno będzie ją anulować w UE. Przecież w UE 28 państw członkowskich zgadza się w tych kwestiach i w przypadku zmiany stanowiska wszystkie muszą unieważnić decyzję. W Stanach jest łatwiej, bo decyzja jest zatwierdzana przez administrację na poziomie zarządzenia wykonawczego. W przypadku zmiany administracji USA może łatwo anulować decyzję. Tak, nawiasem mówiąc, zdarzało się już wiele razy.
Корпус вартових Ісламської революції. Що стримує ЄС визнати організацію терористичною?
Серед доданих до санкційного списку осіб є представники іранського уряду та парламенту, політичні та медійні діячі, а також високопосадовці іранських сил безпеки, зокрема Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР).
Варто додати, що європарламентарі, наполягаючи на санкціях, закликали Євросоюз внести КВІР до списку терористичних організацій. Вони вважають "вартових" причетними до придушення протестів у Ірані та постачання безпілотників російським військовим для використання у війні в Україні.
У відповідь на таку ініціативу глава МЗС Ірану Хосейн Амір Абдоллахіян заявив, що Іран може вийти із Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. А під час телефонної розмови з главою дипломатії ЄС Жозепом Боррелем попередив, що Європейський Союз "вистрелить собі в ногу", якщо визнає Корпус вартових Ісламської революції терористичною організацією.
Докладніше про те, що собою являє КВІР і чи можуть його у ЄС визнати терористичною організацією, — у розмові з експертом Українського інституту майбутнього Ілією Кусою.
— У додаткових санкціях проти Ірану фігурують представники Корпусу вартових Ісламської революції. Що це за організація?
— КВІР — це елітна військова структура, яка існує паралельно зі збройними силами Ірану. Основним її завданням є "захист Ісламської революції та її звершень". Заснував організацію лідер Ірану Рухолла Хомейні 1979 року, відразу після революції. До цієї структури ввійшли найвідданіші прихильники ісламізації країни.
Спочатку КВІР діяв як внутрішня сила, але після участі корпусу в ірано-іракській війні його вплив поширився на всьому Близькому Сході. Фактично йдеться про велику кількість добровольчих батальйонів, які після восьми років війни отримали законодавчо врегульований статус.
— Які повноваження має КВІР?
— Корпус є автономним, має своє командування і приблизно 125 тисяч особового складу. У розпорядженні цієї структури — сухопутні, повітряні, морські сили, власна спецслужба ("Аль-Кудс") та інформаційна агенція. "Вартові" опікуються іранською програмою будівництва балістичних ракет і безпілотників. Деякі керівники КВІР навіть контролюють частину іранської економіки через вплив на певні підприємства, зокрема у сфері військово-промислового комплексу.
Вартові Ісламської революції беруть участь у багатьох іранських операціях за межами країни. У Лівані вони підтримують "Хезболлу", у Сирії воюють на боці військ президента Башара Асада, в Ємені підтримують повстанців-хуситів, яким фактично протистоїть Саудівська Аравія.
У квітні 2019 року США визнали Корпус вартових Ісламської революції іноземною терористичною організацією. Це було відповіддю на численні злочини КВІР проти цивільного населення.
— У західних медіа була інформація про ймовірну участь Корпусу вартових Ісламської революції у російсько-українській війні. Про що йдеться?
— Новина про появу інструкторів з Ірану на окупованих територіях України, зокрема у Криму, фігурувала у звіті Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики припускали, що це можуть бути саме представники КВІР. Цю інформацію, за даними ISW, начебто підтвердили виданню New York Times нинішні та колишні офіційні особи США. Щоправда, як йшлося у звіті, незрозуміло, чи іранські інструктори, будучи в Україні, керують дронами самі, чи просто навчають російських військових, як це робити.
— Європарламент закликав Раду Європи визнати Корпус вартових Ісламської революції терористичною організацією. Як вважаєте, чи ймовірний такий крок?
— Інформація про можливість визнання КВІР терористами, на мій погляд, була таким собі попередженням Ірану. Мовляв, якщо ви і надалі постачатимете зброю Росії, ми це зробимо.
Безумовно, можна визнати КВІР терористами. Але навіщо це робити, якщо це створить нові ризики ядерного характеру? Європейці не хочуть іти на ескалацію з Іраном, оскільки це може призвести до спалення мостів для діалогу з Тегераном. Зрештою, визнання Корпусу вартових терористами все одно нічого істотно не змінить. Вони давно під санкціями, зокрема європейськими.
— Тобто йти шляхом США у цьому питанні ЄС не хоче?
— Відносини між США та Іраном — це одне, а між Європою та Іраном — зовсім інше. У Європі воліли би бачити Іран на своєму боці або хоча б нейтральним. З різних причин.
Одні європейські лідери вірять, що Іран можна вмовити переконати не допомагати Росії. Інші вважають, що Іран може бути дуже важливим у протистоянні китайському впливу, який, на їхню думку, є вагомішим за російський. А ще інші впевнені, що з Іраном треба співпрацювати, а не воювати, оскільки наявність в Ірану ядерної зброї може призвести до безконтрольної гонки ядерних озброєнь, як мінімум на Близькому Сході, чого нікому б не хотілося.
Думаю, що між Євросоюзом та Іраном тривають торги у питанні можливого визнання Корпусу вартових Ісламської революції терористами. Паралельно в ЄС тривають внутрішні переговори, чи варто це робити і коли.
Європейці добре зважуватимуть перед тим, як ухвалювати таке рішення. Тим паче, що, на відміну від США, у ЄС скасувати його буде складно. Адже в ЄС питання узгоджують 28 країн-членів, і в разі зміни позиції усі вони повинні скасувати рішення. У Штатах простіше, оскільки рішення затверджує адміністрація на рівні виконавчого указу. У разі зміни адміністрації США вона без проблем може рішення скасувати. Так, до речі, було вже багато разів.