Без жодних пільг: повертаються податки мирного часу

Народні депутати планують скасувати податкові пільги, які під час воєнного стану були запроваджені для бізнесу. Щоправда, цей процес не буде різким: парламентарі обіцяють перехідний період, упродовж якого підприємці встигнуть підготуватися.

Отже, йдеться про скасування пільгової системи оподаткування, за якою підприємці могли сплачувати 2% від доходу замість 5%, які були до війни. Ця ставка у 2% заміняє податок на прибуток (18%) та податок на додану вартість (20%).

Як зазначив голова фінансово-податкового комітету Данило Гетманцев, через ці пільги бюджет кожного місяця недоотримує близько 5 млрд грн. Тому, швидше за все, після консультацій з уряду в середині 2023 року повернуть 5%-у ставку.

Як з’ясували журналісти видання «Економічна правда», податкові пільги не відіграли тієї ролі, задля якої впроваджувалися. Так, для низькорентабельного бізнесу така система невигідна. Адже якщо на загальній системі оподаткування компанія має рентабельність 10%, тобто доходи перевищують витрати на 10%, то сума податку на прибуток, яку вона сплатить до бюджету за ставкою 18%, становитиме 1,8% від її доходів. А от якщо рентабельність бізнесу вища, наприклад,  20%, то й співвідношення податку на прибуток до отриманих доходів буде вищим – 3,6%.

Крім того, депутати, коли вводили пільгове оподаткування, прописали норму, що сплачувати 2% потрібно навіть в тому разі, якщо компанія працює в збиток. Відповідно, збитковому бізнесу це також невигідно – такі компанії залишилися на загальній системі, сплачуючи ПДВ і податку на прибуток.

Виходить, що спрощена система оподаткування найбільш вигідна для великого і прибуткового бізнесу, в тому числі, грального. Адже вони попри війну щомісяця економлять на податках сотні мільйонів гривень. Тому депутати вирішили, що пільги, які вони планували запровадити як допомога саме малому та середньому бізнесу, не працюють – ними користуються ті, для кого вони не були призначені.

Те, що далеко не всі компанії оцінили податкові спрощення, підтверджує статистика: за даними Державної податкової служби, до листопада 2022 року на пільговий режим перейшли 50,8 тис компаній – лише 3,6% від загальної кількості юридичних осіб в Україні. За квітень-жовтень вони сплатили до бюджету понад 4,6 млрд грн податку.

Є ще одна серйозна причина для скасування пільг – реакція міжнародних партнерів. Представники МВФ нагадують українським партнерам, що у межах співпраці з фондом Україна взяла на себе зобов’язання не лише повернути рівень оподаткування, який був до війни, але й не впроваджувати нових пільг та спрощень, які б зменшували податкову базу. Іншими словами, міжнародні партнери можуть поставити справедливе питання: чому Україна, яка щомісяця потребує мільярдних сум покриття бюджетного дефіциту, не докладає жодних зусиль, щоб самій зібрати частину потрібної суми, перекладаючи це на плечі донорів.

Вже відомо, за якими етапами відбуватиметься скасування. Спочатку пільги буде скасовано для грального бізнесу – відповідний законопроект був ухвалений Верховною Радою у першому читанні, і є вірогідність, що до кінця 2022 року буде прийнятий у цілому. Для решти компаній та ФОПів пільги скасовуватимуть поступово, щоб підприємства встигли підготуватися.

За словами Данила Гетманцева, уряд не має іншого виходу, ніж скасувати довоєнні пільги. Окрім очевидного різкого скорочення бюджетних коштів є ще одна проблема: пільгове оподаткування для всіх спотворює конкурентне середовище. Адже однаковий відсоток оподаткування запроваджується як для бізнесу, для якого це критично важливо, так і для того, який може обійтися без пільг та спрощень.

Нагадаємо, після введення воєнного стану держава запровадила цілу низку пільг для бізнесу. Зокрема, скасувала мита та ПДВ на імпорт, скасувала податкові перевірки, прибрала акцизи та знизила ПДВ на пальне. Фізичним особам-підприємцям дозволили не платити єдиний соціальний внесок, а ФОПів І та ІІ груп звільнили від сплати єдиного податку.

Однак згодом виявилося, що не всі благі наміри обернулися користю для бізнесу та держави. Наприклад, скасування оподаткування імпорту дало значні преференції закордонним товарам і призвели до скорочення валютних резервів держави. Це стало однією з головних причин, чому курс гривні до долара влітку стрибнув до 36,6.

Крім того, відмовилися і від мораторію на податкові перевірки: на початку травня їх частково відновили. Як і пільги для пального – акцизи на паливо повернули, хоча знижений ПДВ так і залишився. Фактично з усіх довоєнних податків залишилася тільки спрощена система оподаткування. Схоже, прийшов час відмовитися і від неї.

Вікторія Чирваa

ARTYKUŁ POCHODZI Z SERWISU POLSKO-UKRAIŃSKIEJ IZBY GOSPODARCZEJ EDIALOG.MEDIA

Posłowie ludowi planują zniesienie ulg podatkowych wprowadzonych dla przedsiębiorców w stanie wojennym. Proces ten nie będzie jednak gwałtowny: parlamentarzyści obiecują okres przejściowy, w którym przedsiębiorcy będą mieli czas na przygotowania.

Mówimy więc o zniesieniu preferencyjnego systemu podatkowego, zgodnie z którym przedsiębiorcy mogli płacić 2% dochodu zamiast 5%, jak było przed wojną. Ta stawka 2% zastępuje podatek dochodowy (18%) i podatek od wartości dodanej (20%).

Jak zauważył szef komisji finansowo-podatkowej Danyło Hetmancew, z powodu tych korzyści do budżetu brakuje co miesiąc ok. 5 mld hrywien. Dlatego najprawdopodobniej po konsultacjach z rządem stawka 5% zostanie przywrócona w połowie 2023 roku.

Jak dowiedzieli się dziennikarze „Prawdy Gospodarczej", ulgi podatkowe nie spełniły roli, dla której zostały wprowadzone. Tak, taki system jest nieopłacalny dla mało dochodowego biznesu. W końcu, jeśli firma ma rentowność 10% w powszechnym systemie podatkowym, czyli przychody przewyższają wydatki o 10%, to kwota podatku dochodowego, który zapłaci do budżetu według stawki 18%, wyniesie 1,8 % swoich przychodów. Ale jeśli rentowność firmy jest wyższa, na przykład 20%, wówczas stosunek podatku dochodowego do otrzymanego dochodu będzie wyższy - 3,6%.

Ponadto posłowie, wprowadzając preferencyjne opodatkowanie, zapisali normę, że 2 proc. trzeba wpłacać nawet wtedy, gdy firma przynosi straty. W związku z tym jest to również nieopłacalne dla nierentownych przedsiębiorstw - takie firmy pozostały w powszechnym systemie, płacąc VAT i podatek dochodowy.

Okazuje się, że uproszczony system podatkowy jest najkorzystniejszy dla dużego i dochodowego biznesu, w tym gier hazardowych. W końcu, mimo wojny, co miesiąc oszczędzają na podatkach setki milionów hrywien. Dlatego posłowie uznali, że świadczenia, które planowali wprowadzić jako pomoc w szczególności dla małych i średnich przedsiębiorstw nie sprawdzają się – korzystają z nich ci, dla których nie były przeznaczone.

Statystyki potwierdzają, że nie wszystkie firmy doceniły uproszczenia podatkowe: według Państwowej Służby Podatkowej do listopada 2022 r. 50 800 firm przeszło na system preferencyjny - tylko 3,6% ogólnej liczby podmiotów prawnych na Ukrainie. W okresie kwiecień-październik wpłacili do budżetu ponad 4,6 mld hrywien podatków.

Jest jeszcze jeden poważny powód anulowania świadczeń – reakcja międzynarodowych partnerów. Przedstawiciele MFW przypominają ukraińskim partnerom, że w ramach współpracy z Funduszem Ukraina zobowiązała się nie tylko do przywrócenia poziomu opodatkowania sprzed wojny, ale także do niewprowadzania nowych przywilejów i uproszczeń zmniejszających podstawę opodatkowania. Innymi słowy, międzynarodowi partnerzy mogą zadać sobie słuszne pytanie: dlaczego Ukraina, która co miesiąc potrzebuje miliardowych sum na pokrycie deficytu budżetowego, sama nie stara się zebrać części potrzebnej kwoty, przenosząc ją na barki darczyńców.

Wiadomo już, w jakich etapach nastąpi odwołanie. Po pierwsze, zostaną anulowane świadczenia dla branży hazardowej - odpowiednia ustawa została przyjęta przez Radę Najwyższą w pierwszym czytaniu i prawdopodobnie zostanie przyjęta w całości do końca 2022 roku. Dla pozostałych firm i FOP świadczenia będą wycofywane stopniowo, aby przedsiębiorstwa miały czas na przygotowanie się.

Według Danyło Hetmancewa rząd nie ma innego wyjścia, jak anulować przedwojenne świadczenia. Oprócz oczywistej gwałtownej redukcji środków budżetowych, jest jeszcze jeden problem: preferencyjne opodatkowanie dla wszystkich zaburza konkurencyjne środowisko. W końcu ten sam procent opodatkowania jest wprowadzany zarówno dla biznesu, dla którego ma to krytyczne znaczenie, jak i dla takiego, który może obejść się bez korzyści i uproszczeń.

Przypomnijmy, że po wprowadzeniu stanu wojennego państwo wprowadziło szereg udogodnień dla biznesu. W szczególności zniósł cła i VAT na import, zniósł kontrole podatkowe, zniósł akcyzę i obniżył VAT na paliwo. Indywidualni przedsiębiorcy mogli nie płacić ani jednej składki na ubezpieczenie społeczne, a FOP grupy I i II byli zwolnieni z płacenia jednego podatku.

Jednak później okazało się, że nie wszystkie dobre chęci okazywały się korzystne dla biznesu i państwa. Na przykład zniesienie podatków importowych dało znaczne preferencje towarom zagranicznym i doprowadziło do zmniejszenia rezerw walutowych państwa. Stało się to jednym z głównych powodów, dla których kurs hrywny do dolara wzrósł latem do 36,6.

Ponadto zrezygnowano z moratorium na kontrole podatkowe: zostały one częściowo przywrócone na początku maja. Oprócz świadczeń na paliwo zwrócono akcyzę na paliwo, chociaż obniżony VAT pozostał. W rzeczywistości ze wszystkich przedwojennych podatków pozostał tylko uproszczony system podatkowy. Wygląda na to, że nadszedł czas, by z niej zrezygnować.

Wiktoria Chirwa