Не на часі: у Зеленського пояснили, як війна вплинула на боротьбу з олігархами в Україні

Великий бізнес зазнає значних втрат через повномасштабну війну з Росією. У зв'язку з цим Венеційська комісія вирішила поки не вимагати від України реалізації закону про олігархів. В Офісі президента відповіли: боротьба з монополістами на ринку буде продовжена. Після перемоги у війні.

Історія деолігархізації в Україні триває майже два роки

Ухвалений у вересні 2021 року закон "про олігархів" передбачав створення спеціального реєстру, які відповідають певним критеріям. Зокрема, олігархами мали визнаватись особи, які мають значний капітал, політичний вплив, власні впливові медіа, а також монополію на товарному ринку - інформує Польсько-Український Бізнес Портал

За словами секретаря Ради національної безпеки Олексія Данілова, до 24 лютого під визначені критерії олігархів в Україні підпадало щонайменше 86 осіб.

Зокрема, до реєстру мали включити усіх осіб, які відповідали щонайменше трьом з чотирьох ознак:

  • брали участь у політичному житті
  • мали значний вплив на ЗМІ
  • є кінцевими бенефіціарами такого суб'єкта господарювання, який є монополістом на загальнодержавному ринку
  • мають активи на понад один мільйон прожиткових мінімумів для працездатних осіб 

Для самих олігархів потрапляння до цього реєстру означало істотні наслідки. Зокрема, в разі занесення до списку їм заборонялось:

  • здійснювати внески на підтримку політичних партій;
  • бути покупцем, бенефіціарним власником покупця під час приватизації об’єктів великої приватизації – державних підприємств, балансова вартість яких перевищує 250 млн грн;
  • фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

Так, у липні минулого року Рінат Ахметов зміг уникнути потрапляння до цього реєстру, коли віддав державі ліцензії на всі телеканали та друковані медіа.

Річ у тім, що закон вимагає від підприємців задекларувати свої активи. Таким чином, включений до реєстру бізнесмен фактично прирівнювався до держслужбовця, зобов’язаного подавати декларацію про доходи. А в разі невиконання цієї вимоги настає кримінальна відповідальність.

Перших олігархів мали визначити ще до кінця травня 2022 року. Цю функцію мала виконувати РНБО за зверненням Кабміну, СБУ, Нацбанку, члена РНБО чи Антимонопольного комітету.

При цьому, від самого початку боротьба з олігархами була внутрішнім питанням для України. Але вже влітку минулого року деолігархізацію включили до переліку умов вступу України до Євросоюзу. Україні довелось чекати на висновок Венеційської комісії. Лише після цього мав розпочатись процес формування реєстру.

Формування реєстру олігархів не на часі

Повномасштабна війна з Росією стала важким форс-мажором для українського бізнесу. Великі підприємства щодня потерпають від масованих ракетних атак, а їх власники продовжують намагатись евакуювати свої активи з району ведення бойових дій.

У таких обставинах проблема з монополіями на ринку фактично відпала. Український уряд мав змістити пріоритет на збереженні економіки, а влада - сконцентруватись на посиленні оборонної підтримки партнерами. Про це інформує Польсько-Український бізнес Портал.

Заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов пояснює, що під час війни закон про олігархів не може залишатись вимогою для вступу України в Євросоюз. Саме з розумінням цього, Венеційська комісія просила поставити імплементацію закон на паузу, сказав він в інтерв’ю РБК-Україна:

Скільки публічних речей ви помітили в діях осіб, які б могли претендувати на потрапляння в реєстр олігархів. Одні склали мандати, інші закрили телеканали для того, щоб не відповідати критеріям. Але сьогодні війна.Венеційська комісія, ми з ними довго комунікували, власне, вони наполягали на тому, щоб відкласти імплементацію закону

Іншими словами, в ОП визнають недоречність створення реєстру олігархів під час війни.

"В країні, в якій палає війна, в якій люди втрачають заводи, воно не на часі. Навіть великий бізнес дуже багато втратив. Об'єктивно сказати, чи є людина олігархом, неможливо, з огляду на те, що ці люди втрачають активи вартістю мільярди доларів."

Боротьба з олігархами в Україні буде продовжена

Проте пізніше реєстр олігархів-монополістів все одно буде оприлюднено, наголошує заступник голови Офісу президента Андрій Єрмак. 

Ми  вболіваємо за український великий бізнес, він є надбанням країни. Але коли бізнес-групи прагнуть політичного впливу, купують депутатів,  впливають на судову систему – це зло. реєстр буде обов’язково, але сьогодні є й інші пріоритети

У Зеленського звертають увагу, що для стратегічних партнерів боротьба з олігархами надто важлива. Мовляв, вони прагнуть побачити дві історичні перемоги України: у війні з Росією та у війні з олігархічною системою. 

Тож, окрім закону про олігархів законотворці працюють над іншими,  більш точковими документами, які могли б посилити боротьбу з надмірним впливом або втручанням у внутрішньополітичне життя країни.

Наприклад,  на розгляді Верховної ради наразі перебуває законопроєкт про Антимонопольний комітет, згадує Смирнов.

На другому читанні зараз законопроєкт про Антимонопольний комітет, який значно посилює можливості держави у якості регулятора, підсилює антитрастові заходи. Це все є допоміжним у боротьбі з надмірною концентрацією впливу

Міністр юстиції Денис Малюська своєю чергою заявив, що Україна та Венеційська комісія повернуться до роботи над основним законом  після перемоги. 

"Якщо до того часу олігархи не стануть звичайними порядними бізнесменами".