Перший віцепрезидент Польсько-української господарської палати (ПУГП) Даріуш Шимчиха під час конференції у Жешуві "Місто – простір для бізнесу. Синергія для відбудови України" детально пояснив проблемні питання, які турбують українців у Польщі.
Відсутність кредитної історії – головна проблема українців, які відкривають бізнес у Польщі
Перший віцепрезидент ПУГП зазначає, що наразі у Польщі, з понад мільйона українців, більшість це жінки з освітою вище середнього рівня, фактично з вищою освітою.
Проте навіть зараз у Польщі, після двох років з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, й надалі є низка адаптаційних проблем для українців.
Йдеться, зокрема, про адаптацію до польського середовища, культурну та бізнес-адаптацію нових українських мігрантів у Польщі, пише Польсько-українська торгівельна палата.
За даними ПУГП у Польщі "новими" мігрантами з України, вже зареєстровано:
- понад 40 000 фізичних осіб-підприємців, які здебільшого є жінками,
- близько 6 000 компаній з українським капіталом, за участю української фізичної особи або української компанії.
Щонайменше для половини українців, із зазначеної групи мігрантів, головною проблемою є відсутність кредитної історії в Польщі,
– наголошує Даріуш Шимчиха.
Зі слів першого віцепрезидент Польсько-української господарської палати, для розв’язання проблемного питання потрібно насамперед покращити системну співпрацю між Польщею та Україною.
Адже банки в Україні, принаймні провідні, дуже добре ведуть облік операцій, у тому числі й кредитних. Відтак чимало українців, які зараз перебувають у Польщі, мають непогану кредитну історію в Україні.
Експерт переконаний, що в даному напрямку потрібно лише узгодити питання обміну економічною інформацією між Україною та Польщею. Проте для цього потрібна відповідна координація діяльності з обох сторін.
Занадто "зарегульовані" професії для українців у Польщі: що слід змінити у 2024 році
Окремим проблемним напрямком професійної адаптації українців у Польщі у 2024 році залишається сфера, так званих, "регульованих професій".
У Польщі низка напрямків професійної діяльності аж занадто "зарегульовані" відповідними нормативними документами. Окремі професійні сфери у Польщі виставили дуже складні формальні вимоги, я б сказав, процедурного характеру,
– пояснює проблему Даріуш Шимчиха.
Йдеться про українців, які фактично мають ідентичні компетенції, як їх польські колеги за професією. Проте обмежені, для прикладу, вимогою нострифікації українського диплома в Польщі.
Експерт стверджує, що спрощення у питання нострифікації дипломів потрібні не лише українським мігрантам, а й польським працедавцям.
А нострифікація диплома у Польщі для українців це не лише втрачений час, а й додаткові витрати.
За даними польської Медичної Палати (Izby Lekarskiej) працедавці у цій галузі насправді хочуть працевлаштовувати та потребують українських лікарів у лікарнях Польщі.
Саме тому польські бізнес-кола наголошують на тому, що необхідні відповідні спрощення для українців, які прагнуть працювати у Польщі за фахом.
Вже зараз у Польщі зазначають, що блокування доступу до ринку праці для окремих українських мігрантів, із відповідними вміннями та навичками фактично: унеможливлює зниження цін на низку сервісів та послуги, ускладнює професійний розвиток окремих галузей.
Наразі найбільший попит на кваліфікованих працівників з України у Польщі відчувається з боку медичної галузі, яка потребує:
- лікарів медичної допомоги,
- доглядальників загального профілю,
- спеціалістів, які можуть здійснювати опіку над людьми з інвалідністю.
Окрім цього у Польщі у 2024 році стабільно високий попит на українців, які мають відповідні навички у всіх професійних напрямках пов’язаних з освітою.
Блокування кордону шкодить не лише українцям, а й польському бізнесу
Чимало польських підприємців у 2024 році мають відчутні проблеми з експортом польської продукції до України. Тому, безумовно, блокування кордону негативно впливає на ведення бізнесу в обидва боки.
За даними ПУГП, окремі польські виробники вже втратили клієнтів в Україні через протести на кордоні. Окремі замовлення польської продукції в Україні скасовують через довгий час очікування.
У 2023 році Польща експортувала в Україну агропродовольчих виробів на майже 7 мільярдів доларів. І значна частина з цього експорту це польська молочна продукція,
– зазначає перший віцепрезидент Польсько-української господарської палати.
Щобільше українська та польська бізнес-спільноти вже поширили відкрите звернення до владних інституцій.
У якому крім втрат фінансово-економічного характеру наголошують на потенційні ризики, в контексті: поступового погіршення бізнес-клімату, втрати довіри між сторонами, підриву зусиль України на шляху вступу до ЄС.
Фактично Росія – країна-агресор – єдина сторона, яка отримує вигоду від такого розвитку подій: заява українського та польського бізнесу.
Головний торгівельний партнер України
Раніше повідомлялось, що 11 березня у Львові відбулося 9-те засідання Польсько-української міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Зустріч відбулася під головуванням Віцепрем'єр-міністр України Ірини Верещук та Міністра розвитку та технологій Республіки Польща Кшиштофа Гетьмана.
"Сьогодні, коли ми є головним торговельним партнером України, війна, протести та блокади щодня породжують нові проблеми, у нас ще тривають переговори щодо вступу України до ЄС – треба повернутися до інтенсивної спільної роботи. Ця Комісія виглядає найкращим місцем для розв'язання проблем за спільним столом, а не через медійні виступи політиків обох країн", - коментує президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота:
Він наголосив, що комісія досі працює на основі міжурядової угоди, підписаної прем’єр-міністрами Польщі та України у 2005 році.
"Тоді мені випала честь готувати документ як міністру економіки. З польської сторони його підписав прем'єр-міністр Марек Бєлка. У минулому це був найважливіший орган, який визначав напрямки подальшої роботи міністерств обох країн", - додав він.
Так, робочі групи розглянули конкретні проблеми польських та українських компаній та оцінили реалізацію спільних проєктів. Пєхота від імені Польсько-української господарчої палати подякував співголовам Комісії за організацію зустрічі після формування нового уряду в Польщі.
