Український уряд ініціював законопроєкт про військовий збір з ФОПів
Кабінет міністрів готує законопроєкт, яким, пропонується запровадження військового збору для ФОПів. Однак чіткого визначення, з якої саме суми і який відсоток відповідно треба буде сплачувати, в уряді ще немає, пише Польсько-українська торгівельна палата.
Зміни у сплаті військового збору торкнуться і юридичних осіб – платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку третьої та четвертої груп. Додатковий військовий збір пошириться на покупців металів у банках і легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, продавців нерухомості, роздрібних продавців ювелірними виробами із золота, платини й дорогоцінного каміння, а також операторів стільникового зв’язку, що надають будь-які послуги мобільного зв’язку.
Пропозиції також передбачають приведення акцизного податку на пальне у відповідність до мінімальних стандартів ЄС, запровадження акцизного податку на води, включно з мінеральними й газованими, з додаванням цукру або інших підсолоджувальних чи ароматичних речовин, і розширення переліку підакцизних товарів шляхом оподаткування акцизним податком рослин роду коноплі
– повідомили в Мінфіні.
У відомстві також зазначають, що прогнозували затримку з фінансовою допомогою, тож спільно з фахівцями МВФ заздалегідь сформували робочу групу, яка б сприяла у пошуку короткострокових заходів із підвищенням доходів у поточному році.
У Кабміні стверджують, що це "точкові рішення". А пропозиції, власне, розроблені скоріше для виконання меморандуму з МВФ, тож вони не вирішують реальну потребу в грошах. Мінфін по краплині зібрав 44 млрд грн. На папері, звісно. Поки немає навіть сформованих пропозицій у вигляді законопроєкту – підсумовують у Кабміні.
Водночас навіть запровадження цих нових податків не здатне покрити усі додаткові потреби бюджету. Наразі потреби сектору оборони становлять понад 400 мільярдів гривень – і це у випадку, якщо влада не проводитиме додаткову мобілізацію, а США таки погодять Україні пакет допомоги, що включатиме пряму бюджетну підтримку.
В чому полягатиме так званий "План "Б"?
Тим часом в українських медіа поширюється інформація, що в України є "план Б". Мовляв, українські чиновники збираються продемонструвати його МВФ найближчим часом, під час триденного візиту співробітників Фонду до Києва.
Але чітких пропозицій принаймні оприлюднених, поки що немає. Приміром, голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа запропонувала підвищити військовий збір з 1,5% до 3% для українців, які заробляють понад 20 тисяч гривень. На її думку, є декілька варіантів, зокрема, переспрямування коштів з місцевих бюджетів, а також підвищення податків та зборів. За її словами, той, хто заробляє більше, повинен більше сплачувати до бюджету. Тож, якщо людина заробляє, наприклад, від 20 тисяч гривень, вона могла б платити військовий збір не 1,5%, а 3%.
"Це було б справедливо", – вважає голова Комітету ВР із питань бюджету.
Агентство Bloomberg вважає, що головним джерелом коштів, яке може замістити американські гроші, може стати розширення внутрішніх державних запозичень. Достовірно ще не відомо, які саме зміни розробляються владою, оскільки не опубліковано жодного офіційного концепту запропонованих новацій і розрахунків: як це все вплине на доходи державного бюджету, який в умовах продовження руйнівної війни проти України перебуває в глибокому дефіциті.
У разі ж гострої потреби гроші можуть попросту надрукувати. Проте, як стверджує голова Національного банку Андрій Пишний, наразі в цьому нема потреби. Тим паче, що в планах Нацбанку – зберегти помірну інфляцію у 2024 році та привести її до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. Хоча й очікується, що наприкінці року вона становитиме 8,6%. Якщо ж зараз увімкнути "друкарський верстат", цей показник буде в рази, а то й у десятки разів вищий.
Однак, якщо в березні міжнародної допомоги не буде достатньо, питання емісійного наповнення бюджету знову стане на порядку денному. Наразі відомо лише про те, що до кінця першого кварталу 2024 року відповідні законопроєкти буде подано на розгляд Кабінету Міністрів і їх розгляне Верховна Рада.
