Проте заняття сьогодні все ж вирішили не проводити.
У Пшеводові, де впала ракета, сьогодні не було навчання
Початкова школа в Пшеводуві розташована приблизно за 300 метрів від місця, де вчора впала ракета. Проте учням вчора пощастило: уроки завершилися близько 13:30, тому на момент вибуху в класах нікого уже не було. "На щастя, уроки закінчилися раніше", – розповідають ТОК ФМ викладачі закладу. Але не приховують, що питання про те, чи безпечно в школі, обов'язково виникатимуть.
Тому заняття сьогодні все ж вирішили не проводити. Таке рішення прийняла директорка початкової школи Ева Бира разом із мером ґміни. "У школі працюють психологи районного консультативного пункту. Так само вчителі: ми допомагаємо, доступні для дітей, якщо вони приходять, а також і для батьків. Забезпечуємо розмову та підтримку, бо у нас є і ази психологічної освіти", – каже викладачка англійської мови Джоанна.
Її також уже не було в школі, коли стався вибух, але її чоловік був поруч. "Знаю, що видовище було жахливе. Це невелике місто, люди почали телефонувати один одному, інформація поширювалася дуже швидко", — каже Джоанна. Вона також додала, що ситуація викликала у неї шок і жах. "Ми живемо біля кордону, але вірили, що нічого не буде. У нас була така надія. До вчорашнього дня", – додає вона в інтерв’ю ТОК FM.
Ще одна вчителька Катажина також зізнається, що всі були в шоці. "Ми не можемо повірити, що це сталося з нами. Мені дуже шкода тих чоловіків, які загинули. Це, між іншим, чоловік нашої прибиральниці. Ми знали один одного. Так само і з іншим паном — його діти ходили до нашої школи", – каже вона.
"Тепер страх повернеться"
Директорка школи каже, що на початку повномасштабної війни в Україні, діти, а особливо учні молодших класів, ставили багато запитань про поточну ситуацію. "Був страх. І він, мабуть, зараз повернеться. Це психічно важка ситуація для дітей. За ті кілька місяців війни ми трохи вгамували свої емоції у співпраці з консультаційним пунктом і психологом. Емоції вгамувалися, але зараз нове пробудження", — заявляє вона.
Директорка додала, що сьогодні зі самого ранку їй надходить багато дзвінків із запитанням, відправляти дітей до школи чи ні. "Залишаємо рішення за батьками. Дидактичних занять немає, але є психологічний супровід. Також у нас на місці є вихователі, які мали зустрічати дітей на заняттях", — розповідає вона.
Та додає: це щастя, що вибух не стався на дві години раніше і на триста метрів ближче. "Я весь час це аналізую, і в мене немає слів, — зізнається директорка. — Знову відроджуються ці страшні, травматичні емоції, і ми знову починаємо працювати з нуля. Це наша місія, наше завдання — працювати з дітьми, щоб вони почувалися в безпеці".
