За даними Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, станом на 8 лютого у місцях колективного розміщення перебувають майже 82,5 тис. біженців. Активісти та місцева влада кажуть, що навіть половина з них не компенсуватимуть витрати на проживання та харчування, бо звільнені від цього обов'язку.
Біженці платитимуть за житло у Польщі: як стягуватимуть оплату?
З 1 березня біженці з України покриватимуть половину витрат на проживання та харчування – максимально 40 злотих на день. Це стосується осіб, які живуть у центрах колективного розміщення і вже перебувають у Польщі щонайменше 120 днів.
Часто такими центрами стали приватні готелі та інші притулки, якими керують неурядові організації та гміни, пише Rzeczpospolita. Вони не знають, як працюватиме механізм оплати. До того ж у центрах колективного проживання мешкає чимало вразливих груп громадян, наприклад, особи з інвалідністю та батьки немовлят. Крім того, в особливих випадках воєвода може додати до цього списку людей, які перебувають у "складній життєвій ситуації".
У Союзі польських метрополій звертають увагу на відсутність у документах необхідних процедур щодо оплати проживання. Також у положеннях немає інформації про те, чи можна виселити тих, хто відмовляється платити.
Центри для біженців у Польщі:
У липні в Сілезькому воєводстві послугами колективних центрів проживання скористалося 45 тисяч українців. Зараз - 9 тисяч.
"Серед цих людей величезна ротація – одні приїжджають, інші в`їжджають. Зараз у Сілезькому воєводстві маємо 9 тисяч громадян України, які користуються такими місцями", – пояснює Аліна Кухаревська, речниця сілезького воєводи.
Вона додає, що більшість мешканців центрів колективного проживання не платитимуть за них, бо належать до категорій, яких звільнили від цього обов'язку.
У Кракові є лише одне місце колективного розміщення. Там проживає 340 осіб. За даними міської ради, лише 15% з них за законом мають компенсувати витрати на проживання та харчування.
У центрах, якими керує Фонд Лєни Гроховської, проживає 1300 українців.
"З нового року всі витрати покриваємо самі та завдяки спонсорам. Ми не отримуємо фінансування від муніципалітету, бо він стверджує, що не отримував коштів від воєводи, - розповідає Анета Жоховська, директор Фонду Лєни Гроховської.- Сьогодні нам важко передбачити майбутнє. Але близько 30% підопічних не мають шансів на професійну та життєву активацію в Польщі. Це люди з обмеженими можливостями, які перебувають у складній життєвій ситуації".
