— Тепер є проблема не в нестачі електроенергії, а в тому, що після обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури важко забезпечувати пікові потужності споживання, — розповідає Геннадій Рябцев, експерт з питань державної політики в паливноенергетичному комплексі, директор спеціальних проектів Науково-технічного центру "Психея". — Зменшення споживання електроенергії дозволяє розвантажити систему й не вдаватися до аварійних відключень електропостачання (зазвичай це стається саме в пікові години в тих районах, де вже залучені резервні лінії живлення чи перерозподілено електроенергію між споживачами).
— В Україні пікові години припадають з 7.30 до 9.30 та з 17.00 до 23.00 (особливо з 19.00 до 22.00), — каже Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України", експерт з питань енергоефективності.
— Які побутові прилади найбільше пожирають електроенергію?
Г. Рябцев:
— Найбільше електроенергії споживають побутові електроприлади, які нагрівають воду. Це бойлери (1,5 — 2,5 кВт*год), електрочайники (1,5 — 2,4 кВт*год), пральні машини (1,8 — 2,3 кВт*год), особливо класу В і С, посудомийки (0,8 — 1,9 кВт*год) тощо. Також — пилососи (1,4 — 2,5 кВт*год), праски та фени (1 — 2,4 кВт*год), електричні конвектори (1,5 — 2,5 кВт*год). Багато електроенергії споживають і теплі підлоги, і сушильні машини. Але не так багато українців їх мають. В Україні дотепер у багатьох оселях використовують лампи розжарювання (на 75 — 100 Вт) замість енергоощадних (на 10 — 20 Вт), бо перші значно дешевші. Але ж й електроенергії більше споживають. Якщо загальне освітлення — 5 ламп розжарювання (потужністю кожна 100 Вт), то коли вони всі світять, це дуже енергозатратно (0,5 кВт*год).
— Які способи економії електроенергії найдієвіші?
Г. Рябцев:
— Обов’язково потрібно вимикати світло, вийшовши з кімнати. Зрештою, у кімнатах не завжди потрібне загальне освітлення. Якщо працювати за столом, то достатньо буде й місцевого. Якщо є газова плита, то не обов’язково користуватися електрочайниками та мікрохвильовими пічками.
Якщо в будинку всі побутові прилади лише електричні, до прикладу, немає газової плити, то у пікові години просто менше ними користуйтеся. Намагайтеся не вмикати 3 — 4 конфорки на електроплиті.
Випрати чи попрасувати речі можна вдень або вже після 23.00.
Ще одне. Якщо електроприлад працює у режимі standby (очікування), то, здавалося б, що він майже не споживає електроенергію (йдеться про, наприклад, вимкнений телевізор, який просто увімкнений у розетку. — Авт.). Але у випадку, коли таких електроприладів у помешканні декілька, то загалом багато електроенергії витрачається (у середньому до 300 кВт у рік. — Авт.). У мене при вході в квартиру є вимикач, яким можна вимкнути всі електроприлади, що працюють у режимі standby. Коли виходжу з квартири, то натискаю його. Зрештою, це допоможе врятувати електроприлади при різких перепадах напруги. Або ж можна просто вимикати прилади з розетки, коли не користуєтесь ними.
— Що робити, аби під час перепадів напруги вдома не погоріла електротехніка?
— Тепер можуть бути перепади напруги, адже почастішали аварійні відключення. Та й під час ракетних обстрілів трансформаторних підстанцій у момент вибуху напруга може з 220 вольтів стрибнути до 380 або й 500. Електроприлади за таких умов погорять. У декого є вбудовані стабілізатори напруги, але ж точно не у всіх.
Щоб у помешканні уникнути різких перепадів напруги й відповідно збільшення струму в електромережі, достатньо встановити відповідні запобіжники в розподільному щиті (це повинен зробити спеціаліст). Вартість запобіжників — 100 — 300 гривень.
До речі, іноді, якщо часто пробкові електричні запобіжники вибиває, деякі умільці встановлюють такі, що розраховані на більший струм. Тоді нічого не вибиває, але електрична проводка може згоріти у всій квартирі.
