Nieprzyjaciel kontynuuje przegrupowywanie formacji i jednostek wojskowych III Korpusu Armii na okupowanym terytorium, prawdopodobnie w celu zwiększenia zgrupowania jego wojsk i stworzenia warunków do wznowienia ofensywy w Donieckiej strefie operacyjnej. Czego należy oczekiwać?
- Dzisiaj wróg nie jest w stanie wykonać takiego zadania - mówi Dmytro Sniegiriow, ekspert wojskowy, współprzewodniczący Inicjatywy Społecznej "Prawa Sprawa". — Ponad 40 proc. terytorium obwodu donieckiego jest kontrolowane przez Siły Zbrojne Ukrainy. Zbudowano obronę, począwszy od 2014 do 2015. Ponadto bohaterska obrona Siewierodoniecka dała nam możliwość zdobycia więcej czasu i zbudowania dodatkowej linii obrony. Terytorium kontrolowane przez Siły Zbrojne to aglomeracja, duża liczba gęsto zabudowanych osad. Oznacza to, że każdą miejscowość wróg będzie musiał szturmować. A to są ogromne straty. Ponadto zajmuje to dużo czasu. Nie ma mowy o zdobyciu obwodu donieckiego do 15 września - dodaje.
- Wróg od dawna próbuje tam prowadzić ofensywne ataki, ale bez powodzenia – mówi Ołeksandr Kowałenko, koordynator grupy "Sprzeciw Informacyjny". — Rosyjskie siły okupacyjne nie mają środków, by zająć obwód doniecki do 15 września. Do tego potrzebne są świeże, wyszkolone batalionowo-taktyczne - co najmniej 40 grup. A okupant nadal nie przekroczył granic administracyjnych obwodu ługańskiego, chociaż 3 lipca minister obrony Federacji Rosyjskiej Szojgu poinformował Władimira Putina o zdobyciu obwodu ługańskiego. Wojska rosyjskie znajdują się teraz w pobliżu Biłogorywki i są zatrzymywane przez Siły Zbrojne Ukrainy.
D. Sniegiriow: To jest jego priorytetowe zadanie. Wiąże się z tym zmiana charakteru konfrontacji militarnej. Jeśli wcześniej taktyka wroga polegała na zajęciu poszczególnych miast, na przykład Siwersk czy Bachmut, to teraz możemy obserwować jednoczesną ofensywę w kilku kierunkach jednocześnie.
D. Sniegiriow: Siły Zbrojne Ukrainy odnoszą taktyczny sukces w kierunkach chersońskim i donieckim. Wyzwolenie wsi Ozerne w obwodzie donieckim jest wystarczająco charakterystycznym elementem. Siły Zbrojne mają możliwość dalszej rozbudowy przyczółka i odparcia wroga z naszego terytorium. Podobne plany są rozważane i realizowane w poszczególnych odcinkach frontu. Obecnie wróg ma przewagę w środkach rażenia - jeden do trzech. W związku z tym wyzwolenie terytoriów przez Siły Zbrojne Ukrainy będzie zależało od tempa ponownego wyposażenia naszej armii w najnowszą broń wysokich technologii.
Bohdan KUFRYK
Путін наказав захопити Донецьку область до 15 вересня. Які реальні перспективи росіян?
Ворог продовжує перегрупування з’єднань та військових частин третього армійського корпусу на окупованій території, ймовірно, для нарощування угруповання своїх військ і створення умов для відновлення наступу в Донецькому операційному районі. Чого чекати?
— Таке завдання ворогові на сьогодні виконати нереально, — каже Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ "Права Справа". — Понад 40% території Донецької області контролюють ЗСУ. Побудована ешелонована оборона, ще починаючи з 2014 — 2015 років. Крім того, героїчна оборона ЗСУ Сєвєродонецька дала нам можливість виграти час та побудувати додаткові лінії оборони. Територія, котру контролюють ЗСУ, — це агломерація, велика кількість населених пунктів зі щільною забудовою. Тобто кожен населений пункт доведеться брати ворогові штурмом. А це величезні втрати. Крім того, це потребує чимало часу. І мови бути не може про захоплення Донеччини до 15 вересня.
— Ворог там давно намагається вести наступальні штурмові дії, але безуспішно, — вважає Олександр Коваленко, координатор групи "Інформаційний спротив". — Ресурсу для захоплення Донеччини до 15 вересня російські окупаційні війська не мають. Для цього потрібно свіжих, навчених не менш як 40 батальйонно-тактичних груп. А окупант і досі не вийшов на адмінмежі Луганської області, хоча ще 3 липня міністр оборони рф Шойгу доповідав володимиру путіну про захоплення Луганщини. Російські війська тепер біля Білогорівки і їх зупиняють ЗСУ.
Д. Снєгирьов:
— Це його пріоритетне завдання. Саме з цим пов’язана зміна характеру військового протистояння. Якщо раніше тактикою ворога було захоплення окремих населених пунктів на кшталт Сіверська чи Бахмута, то нині ми можемо спостерігати одночасний наступ на кількох напрямках одночасно.
Д. Снєгирьов:
— ЗСУ мають тактичний успіх на херсонському та донецькому напрямках. Звільнення селища Озерне на Донеччині — достатньо показовий елемент. У ЗСУ є можливість подальшого розширення плацдарму і відкидання ворога з нашої території. Подібні плани розглядаються та реалізуються на окремих ділянках фронту. Наразі зберігається перевага в засобах ураження у ворога — один до трьох. Відповідно звільнення територій ЗСУ залежатиме від темпів переоснащення наших військових новітніми зразками високотехнологічної зброї.
Богдан КУФРИК