Rosja może uderzyć w Ukrainę nową bronią? Telewizory, telefony, radary nie będą działać

Nowym zagrożeniem dla Ukraińców jest impuls elektromagnetyczny. Piszą o tym brytyjskie media, a wiceprzewodniczący Rady Bezpieczeństwa Federacji Rosyjskiej Dmitrij Miedwiediew zagroził ostatnio użyciem "całego arsenału możliwych środków" przeciwko Ukrainie. Atak impulsem elektromagnetycznym jest w stanie wyłączyć infrastrukturę wojskową i cywilną oraz pozostawić kraj bez prądu. Co to za broń, czy wróg naprawdę może jej użyć?

- W rzeczywistości jest to broń nuklearna — mówi Ołeh Żdanow, ekspert wojskowy. — Kiedy dochodzi do wybuchu jądrowego na wysokości kilkudziesięciu kilometrów, powstaje potężny impuls energii, promieniowanie elektromagnetyczne dociera do ziemi, co prowadzi do awarii wszelkiego rodzaju urządzeń, w tym komputerów, generatorów, odbiorników radiowych, telewizorów, telefonów, sprzętu AGD itp.

- Kiedy mówimy o broni elektromagnetycznej, mówimy o arsenale, który nie był oficjalnie używany podczas tej wojny - mówi Ołeh Katkow, ekspert wojskowy i redaktor naczelny Defense Express. - Nie ma płomienia, wybuchowej fali. Powstaje superpotężne promieniowanie elektromagnetyczne w ilości tysiąca megawatów, co odpowiada mocy turbiny elektrowni jądrowej - dodaje.

Czy Rosja ma taką broń?

O. Katkow: Ona była aktywnie opracowywana zarówno w USA, jak i w Związku Radzieckim. Opracowano niejądrową amunicję radiomagnetyczną. Generowanie potężnego impulsu elektromagnetycznego następuje poprzez kompresję pola magnetycznego, co pozwala na stworzenie pełnoprawnej amunicji elektromagnetycznej, w którą można wyposażyć środek przenoszenia - rakietę, a nawet pocisk artyleryjski. W 2012 roku Rosja zadeklarowała opracowanie broni elektromagnetycznej o nazwie "Alabuga". Taka broń jest w stanie wyłączyć całą elektronikę w promieniu kilku kilometrów.

Czy znane są przypadki testowania takiej broni?

O. Katkow: Tak, w roku 1962 w USA na wysokości 400 kilometrów nad atolem Johnston na Oceanie Spokojnym zdetonowano ładunek o mocy 1,44 megatony. Pomimo odległości 1450 kilometrów od epicentrum eksplozji, na Hawajach około trzysta latarni ulicznych, linie komunikacyjne zostały uszkodzone, w tym sieci przekaźników radiowych, także przestały działać trzy satelity na niskiej orbicie.

Na ile realistyczne jest to, że Rosja odważy się na taki krok?

O. Żdanow: Rosja została poinformowana, że otrzyma cios odwetowy w przypadku użycia broni nuklearnej. A wytworzenie potężnej fali elektromagnetycznej w inny sposób jest niemożliwe. To da się zrobić tylko poprzez detonację ładunku jądrowego na dużej wysokości. Aby to zrobić, na przykład nad Kijowem, trzeba najpierw tam dolecieć. A wystrzelenie międzykontynentalnej rakiety balistycznej lub bombowca strategicznego zostanie odnotowane natychmiast. Dlatego taki scenariusz uważam za mało prawdopodobny.

O. Katkow:  Takie zagrożenie istnieje. Może to być konwencjonalna amunicja elektromagnetyczna krótkiego zasięgu. Zostaje zdetonowana na wysokości 200-300 metrów i działa w odległości 3,5-4 kilometrów.

Bohdan KUFRYK

Zobacz wideo Pszczel o milczeniu generała Gierasimowa: Nie miał instrukcji od swojego szefa


Росія може завдати по Україні електромагнітний імпульсний удар. Не працюватиме ні телевізор, ні телефони 
 

Нова загроза для українців — електромагнітний імпульсний удар. Про це пишуть британські медіа. А заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв днями пригрозив застосувати проти України "весь арсенал можливих засобів ураження". Електромагнітний імпульсний удар здатен вивести з ладу військову та цивільну інфраструктуру та залишити країну без світла. Що це за зброя, чи дійсно ворог може її застосувати? 

— Це фактично ядерна зброя, — каже Олег Жданов, військовий експерт. — Коли проводиться ядерний вибух на висоті декілька десятків кілометрів, утворюється потужний імпульс енергії, до землі доходить електромагнітне випромінювання, що призводить до виходу з ладу всіх типів обладнання, зокрема комп’ютерів, генераторів, радіо, телевізорів, телефонів, побутових пристроїв і т. п. 

— Коли ми говоримо про електромагнітну зброю, то говоримо про речі, які, як мінімум, офіційно під час цієї війни ще не застосовувалися, — розповідає Олег Катков, військовий експерт, головний редактор Defense Express. — Вона не впливає на людину, не має полум’я, вибухової хвилі. Створюється надпотужне електромагнітне випромінювання, у тисячу мегаватів, що дорівнює потужності турбіни АЕС. 

— Росія має таку зброю? 

О. Катков: — Її активно розробляли як у США, так і в Радянському Союзі. Були розроблені радіомагнітні боєприпаси, котрі неядерні. Генерація потужного електромагнітного імпульсу відбувається шляхом стискання магнітного поля, що дозволяє створити повноцінний електромагнітний боєприпас, яким можливо оснастити засоби доставки — ракету, чи навіть артилерійський снаряд. 

Росія у 2012 році декларувала розробку електромагнітної зброї під назвою "Алабуга". Таке озброєння здатне вивести з ладу всю електроніку в радіусі до кількох кілометрів. 

— А чи відомі випадки випробування такої зброї? 

О. Катков: — Так, у 1962 році США на висоті 400 кілометрів був підірваний заряд потужністю у 1,44 мегатонни над атолом Джонстон у Тихому океані. Попри віддаленість від епіцентру вибуху на 1 тисячу 450 кілометрів на Гаваях вийшли з ладу приблизно три сотні вуличних ліхтарів, було пошкоджено лінії зв’язку, включно з радіорелейними мережами, на низькій орбіті з ладу вийшли три супутники одразу. 

— Наскільки реально, що Росія відважиться на такий крок? 

О. Жданов: — Росії дали зрозуміти, що отримає удар у відповідь у випадку застосування ядерної зброї. А зробити потужну електромагнітну хвилю в інший спосіб — нереально. Це можна лише через підрив ядерного заряду на великій висоті. Щоб зробити це, наприклад, над Києвом, туди потрібно ще долетіти. А запуск міжконтинентальної балістичної ракети чи стратегічного бомбардувальника буде одразу зафіксований. Тому вважаю такий сценарій малоймовірним. 

О. Катков: — Загроза така існує. Це може бути конвенційний електромагнітний боєприпас з невеликим радіусом дії. Він підривається на висоті 200 — 300 метрів та діє на відстані 3,5 — 4 кілометрів. 

Богдан КУФРИК