- W przeddzień inwazji 23 lutego byłem w ośrodku szkoleniowym "Starzyska" w obwodzie lwowskim, gdzie uczyłem się strzelać z przeciwpancernego systemu rakietowego Javelin — mówi Ołeksandr Petlinski. — Amerykanie zostawili nam sprzęt szkoleniowy, pełnowymiarowe modele i wyrzutnie. Nie mogliśmy pracować z prawdziwą bronią, ponieważ wystrzał każdego pocisku kosztuje około 80 tysięcy dolarów. Opanowałem Javelin w bardzo krótkim czasie - dodaje.
Według Ołeksandra Javelin waży około 40 kilogramów, rakieta - 30 kilogramów. Bezpośrednim przeznaczeniem takiej broni jest niszczenie wrogich pojazdów opancerzonych, czyli czołgów, haubic i artylerii samobieżnej, a także fortyfikacji naziemnych i niektórych innych obiektów latających, poruszających się na małej wysokości i z małą prędkością — helikopterów lub BSP. Aby skutecznie operować Javelinem należy przede wszystkim znaleźć cel, a następnie zaprogramować trajektorię lotu pocisku na specjalnym monitorze.
24 lutego Ołeksandr Petlinski opuścił ośrodek szkolenia i wyruszył do obwodu zaporoskiego. Z granatnikiem walczył do marca. I za każdym razem dzwonił do dowódcy z jednym pytaniem: "kiedy będzie Javelin?". W końcu dopiął swego — dostał system i trzy rakiety testowe.
- Tego dnia na obrzeżach wsi rozpoczęła się bitwa. Widziałem, jak dwa i pół kilometra dalej wyszedł czołg T-72, a za nim inny, a potem BMP-3 - wspomina żołnierz. — Odległość umożliwiała użycie Javelina. Natychmiast uruchomiłem system, następnie wycelowałem w czołg i odpaliłem. Rakieta pięknie trafiła w komorę silnika czołgu, rozległ się niesamowity wybuch, aż z włazów buchnęły płomienie! Załoga została zniszczona. Następnie poprosiłem kolegę o kolejny pocisk i wycelowałem go w BWP-3. Amunicja zdetonowana - cel został zniszczony. Następnie podjechał w naszą stronę MT-LB - opancerzony ciągnik gąsienicowy z instalacją artylerii przeciwlotniczej. Jeszcze jedna rakieta — i też trafnie! Między pierwszym a trzecim startem minęło dziesięć minut - opowiada.
Po strzałach Ołeksandr i jego koledzy udali się do pobliskiej wsi po trzy zapasowe rakiety. Po około godzinie naszemu bohaterowi udało się ponownie trafić w trzy jednostki wyposażenia.
- Aby oddać pierwszy strzał, po włączeniu Javelina trzeba odczekać, aż głowica termowizyjna ostygnie – opowiada Ołeksandr. - Zajmuje to minutę lub pół. Drugi i kolejne strzały można oddać w 30 sekund. Włączyłem więc wcześniej Javelina i zobaczyłem, jak posuwa się nowy sprzęt najeźdźców, nie dalej niż dwa kilometry. Najpierw zniszczyłem BWP-3. Potem słyszę, jak dowódca krzyczy: "Sania, BTR!" Rozglądam się - a on jest dwieście metrów od nas! Załoga strzela do żołnierzy z karabinu maszynowego. Wszędzie - krzyki, ogień. Akurat brałem rakietę. Transporter opancerzony wroga odwrócił się i skierował na mnie ogień. Ale szybko udało mi się ukryć. Kiedy kierowca transportera opancerzonego zbierał się, by oddać więcej strzałów, miałem czas, aby uruchomić instalację, ostudzić ją, zapisać współrzędne i wystrzelić w niego rakietę. Zmiotłem go. Załoga uciekła do wsi - dodaje.
Innego dnia wojny, gdy żołnierz zaczął swoją wartę, z lasku wyjechał wrogi GAZ. A za nim - rosyjski sprzęt wojskowy. - Wraz z kolegą z naszej jednostki zaczęliśmy atakować. Najpierw stanął w płomieniach BWP-3, potem czołg, a na końcu transporter opancerzony. Wszystkie zniszczone cele zostały potwierdzone przez dowództwo – mówi Ołeksandr Petlinski.
Kiedyś jednostkę, na której niesie służbę, odwiedzili amerykańscy dziennikarze, którzy śledzą użycie broni Javelin w gorących punktach Ukrainy. - Byli zdumieni: wojsko amerykańskie nigdy wcześniej nie używało Jawelinów tak skutecznie, w tak krótkim czasie do niszczenia sprzętu wroga. Dlatego zaczęli nazywać mnie rekordzistą świata - mówi rozmówca. — Nawet prezydent USA Biden nazwał mnie w swoim przemówieniu ukraińskim bohaterem, nie ukrywając podziwu. Cieszę się, oczywiście - opowiada Ołeksandr.
Niedawno Wołodymyr Zełenski odznaczył Ołeksandra Petlińskiego Orderem "Za odwagę III stopnia". W domu na rekordzistę systemu przeciwpancernego Javelin czekają żona i 4-letni syn. Żołnierz dodaje: po zwycięstwie on i jego ukochana chcą mieć córkę, która otrzyma imię Javelina.
Wiktoria TRUDKO
Олександр Петлінський за добу знищив із "Джавеліна" шість одиниць ворожої техніки. "Навіть Байден в захваті!"
30-річний гранатометник Олександр Петлінський на війні з 2014 року. Тоді воював у добровольчому батальйоні "Айдар", двічі був поранений. Проте після лікування Олександр Петлінський повернувся у стрій. Нині служить у лавах 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Його успіхи на фронті дивують увесь світ!
"Напередодні вторгнення я перебував у навчальному центрі Старичі на Львівщині, вчився стріляти з протитанкового ракетного комплексу Javelin, — розповідає Олександр Петлінський. — Американці залишили нам тренувальний засіб, макети в повному масштабі й пускові установки. На справжній зброї ми не могли працювати, бо випуск кожної ракети коштує приблизно 80 тисяч доларів. Я освоїв Javelin за дуже короткий термін".
За словами Олександра, Javelin важить приблизно 40 кілограмів, ракета — 30 кг. Пряме призначення такої зброї — знищення броньованої техніки ворога, тобто танків, гаубиць, самохідних артустановок. Також — укріплень на землі й ще деяких літальних об’єктів, що переміщуються на низькій висоті та швидкості, — гелікоптерів або БПЛА. Щоб ефективно "відпрацювати" з "Джавеліна", насамперед слід знайти ціль, опісля запрограмувати на спеціальному моніторі траєкторію ракети.
24 лютого Олександр Петлінський вирушив із навчального центру в Запорізьку область. До березня воював із гранатометом. І щоразу телефонував командиру з одним питанням: "Коли буде Javelin?" Урешті-решт домігся свого — отримав установку й три пробні ракети.
"Того дня на околиці села почався бій. І я побачив, як за два з половиною кілометри вийшов танк Т-72, за ним інший, потім — БМП-3, — пригадує боєць. — Відстань дозволяла застосувати Javelin. Я відразу ж запустив установку, після того навів її на танк і зробив постріл. Ракета красиво влучила у моторний відсік танка, пролунав феєричний вибух, з люків аж полум’я пішло! Екіпаж було знищено.
Потім я попросив у напарника ще одну ракету та навів на БМБ-3. Здетонував боєкомплект — ціль була знищена. Вцілілий танк відійшов, а до нас наблизився МТЛБ — броньований гусеничний тягач із зенітно-артилерійською установкою. Ще одна ракета — і теж влучно! Між першим та третім запуском минуло хвилин десять".
Після пострілів Олександр та його побратим вирушили у сусіднє село за резервними трьома ракетами. Приблизно через годину наш герой зумів знову поцілити в три одиниці техніки.
"Аби зробити перший постріл, після того, як включив Javelin, треба почекати, коли охолоне тепловізійна головка, — каже Олександр. — Це займає хвилину-півтори. Другий та наступні постріли можна робити за 30 секунд. Тому я включив Javelin заздалегідь і побачив, як висувається нова техніка окупантів, до неї було не більш як два кілометри. Спочатку я знищив БМП-3. Тоді чую, командир кричить: "Саня, БТР!" Оглядаюсь — а він за метрів двісті від нас! Екіпаж стріляв по бійцях з кулемета.
Скрізь — крики, вогонь. Ворог побачив, що на позиції стоїть мій позашляховик з відчиненими дверима ззаду. Я саме брав ракету. БТР розвернувся і спрямував вогонь на мене. Але я зумів швидко сховатись. Коли водій БТР пішов на коло, щоб зробити нові постріли, я встиг запустити установку, охолодити її, забити координати й випустити в нього ракету. Підбив його. Екіпаж утік у село..."
Іншого дня, коли боєць заступив на чергування, з сусідньої посадки виїхав ворожий ГАЗ. А за ним — російська військова техніка.
"Прямо з позиції ми з напарником почали робити пуски. Спочатку спалахнули БМП-3, тоді — танк, останньою — БТР. Усі знищені цілі підтверджені командуванням та іншими бійцями", — каже Олександр Петлінський.
Якось позицію, де він служить, відвідали американські журналісти, які відслідковують використання зброї Javelin у гарячих точках України.
"Вони були вражені: американські військові ніколи так успішно, за такий короткий час не застосовували "Джавелін" для знищення техніки противника. Тож мене стали називати світовим рекордсменом, — каже співрозмовник. — Навіть президент США Байден у своєму виступі назвав мене українським героєм, не приховуючи свого захоплення. Мені приємно, звісно".
Нещодавно Володимир Зеленський нагородив Олександра Петлінського орденом "За мужність ІІІ ступеня".
Вдома на рекордсмена зі стрільби з протитанкового ракетного комплексу Javelin чекають дружина і 4-річний син. Боєць додає: після перемоги вони з коханою обов’язково народять донечку, яка носитиме ім’я Джавеліна.
Вікторія ТРУДЬКО
