На цих позиціях досі можна знайти не тільки російські сухпайки, але й останки тіл окупантів. Їх ніхто не забирає місяцями. Тепер тут стоять хлопці із 68-ої Окремої єгерської бригади. Про це йдеться в новому матеріалі журналістів проєкту "Український свідок".
Росіяни б’ють касетними боєприпасами, протитанковими та протипіхотними мінами. Наші бійці кажуть, що ворог ближче до свят активізувалися. Вогонь стає дедалі щільнішим.
Вони стають живчиками, працюють. Тому треба тримати позиції та відбивати їх. Не треба недооцінювати ворога. Ми готуємось до чогось серйозного, до масштабного контрнаступу.
"Я був на семи штурмах, — розповідає Кіра. — Шість були вдалими, один не дуже. Це було на День незалежності України. Ми тоді виїхали о 5 ранку, а вже об 11 вся група була "трьохсотою", з контузіями різних ступенів. Але всі живі, всі вийшли".
Наші хлопці розповідають про роботу ворожої аеророзвідки. "Вони теж розвідують мавіками, — каже військовослужбовець Іван. — Але у росіян аеророзвідка здебільшого державного виробництва — "Орлани", "Ланцети", "Zala". Ба навіть боєприпаси для мавіків виробляє держава. Сумно, що у нас такого нема".
Багато хто з цивільних зараз передає на фронт окопні свічки. У хлопців вони теж є. "Такі свічки чадять, — каже боєць на ім’я Олег. — Але без них ми б замерзли. Є й буржуйки, але вони димлять. Ними можна "засвітити" позицію і потім буде прильот".
На питання, чи не втомились хлопці, Кіра відповідє так: "За***ло, але треба стояти. Аби потім обійняти кохану, не думаючи про прильоти. Аби жити у вільній та незалежній Україні. Тоді буде спокій".
Нагадаємо, 29 грудня російські військові здійснили одну з наймасовіших атак з початку повномасштабного вторгнення на територію України.
Ракети та безпілотники окупанти запустили по Харкову, Львову, Дніпру, Одещині, Києву й інших регіонах. Вподовж двох діб з-під завалів в Києві діставали постраждалих і жертв. Сьогодні стало відомо, що кількість загиблих в столиці зросла до 23.