Революція Гідності, яка відбулася в Україні у 2013-2014 роках, є важливою сторінкою в історії країни та свідченням масового народного протесту проти корупції, авторитаризму та недемократичного управління. Початок революції пов'язують з рішенням тодішнього президента Віктора Януковича відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Це спричинило масштабні протести на Майдані Незалежності в Києві та в інших містах країни. У них брали участь люди різного віку та професій, а до центру столиці з'їхались тисячі осіб.
Протести розпочиналися мирно, однак, коли тодішня влада вжила сили задля розгону - це дало зворотний ефект.
Вже з початку грудня на вулиці столиці вийшли сотні тисяч осіб. Протестувальники дислокувались в Будинку профспілок та будівлі КМДА. Спецпризначенці "Беркут" силою розганяли учасників мітингу, що призвело до жертв.
Щоб узаконити свої дії, влада вирішує прийняти ряд законів, які у народі назвали "драконівськими". Вони порушували регламент та законодавчу процедуру й мали на меті суттєво обмежити свободи громадян. Йшлося, зокрема, про свободу слова та роботу ЗМІ.
Протести набирали нової сили, а правоохоронці ще дужче намагались зупинити народний спротив. Наприкінці січня 2014 року ВРУ відправила у відставку прем'єр-міністра Азарова, було скасовано частину антиконституційних законів, а також відбулось послаблення протестних дій в обмін на амністії для майданівців.
Найкривавіші дні Революції Гідності розпочалися 18 лютого. У цей день протестувальники вирішили організувати мирний протест біля парламенту, закликаючи народних депутатів повернутися до положень Конституції 2004 року.
Ситуація загострилася, коли на вулицях, що ведуть до Верховної Ради, натовп силовиків з підсиленням "тітушок" почав атакувати протестувальників. Починаючи з 14-ї години, почалися сутички, що призвели до перших жертв та численних поранених.
МВС та СБУ виставили ультиматум, погрожуючи розпочати "антитерористичну операцію". Силовики розпочали масштабний штурм барикад, використовуючи бронетранспортери, водомети, світлошумові гранати та вогнепальну зброю. Протестувальники на Майдані також відчули потребу у застосуванні зброї. Протягом 18-19 лютого загинуло 28 протестувальників та 8 правоохоронців.
Кульмінацією стали страшні події 20 лютого на вулиці Інститутській, де силовики відкрили вогонь по мирних. Це призвело до загибелі 48 людей і понад 80 отримали поранення. Протести охопили більшу частину території України.
Того ж вечора Верховна Рада прийняла рішення про припинення "антитерористичної операції" та заборону використання силовиками насильства проти майданівців. Силові структури залишили урядовий квартал та центральні райони столиці. Верховна Рада також проголосувала за повернення до Конституції 2004 року, амністію для учасників протестів на Майдані.
Розстріли на Інститутській стали символом жорсткості режиму Януковича та протистояння населення. Янукович у результаті, був змушений втікати з країни. Це відкрило шлях до формування нового уряду та проведення президентських та парламентських виборів, що привели до зміни політичного курсу України.
Володимир Зеленський разом з дружиною вшанували пам'ять усіх хоробрих осіб, які загнули під час Революції Гідності. У зверненні президент України зазначив, що наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17, а найстаршому, Івану Наконечному, – 82.
Зеленський підкреслив, то десять років тому українці виборювали власну свободу на площах, барикадах, а сьогодні – на фронті.
"Сьогодні Україна вшановує пам’ять про їхній подвиг. Пам’ять про те, як українці вміють виборювати власну свободу. На площах, барикадах, а сьогодні – на фронті. Пам'ять про те, що у найважчі моменти історії ми ніколи не здаємося. Стоїмо одне за одного, заради одне одного. Пам'ять про те, що єдність українців не має противника, здатного її перемогти. Що самовідданість українців не має меж і творить історію. Пам’ять про те, що десять років тому українці вирішили раз і назавжди: ми хочемо й будемо жити лише у європейській державі. Пам'ять, яку ми бережемо і яку збережемо", - наголосив президент.