Від початку війни аж до 5 квітня, коли Гостомель було звільнено, четверо людей і майже 700 собак та котів у місцевому, найбільшому в Україні притулку для тварин перебували під безперервними обстрілами.
Нестача води і їжі, щохвилинний ризик загинути... Але працівники притулку не покинули своїх вихованців. Хоча можливість така була: декілька разів у березні з багатостраждального Гостомелю відкривалися недовгочасні зелені коридори. Втім евакуювати всіх тварин було практично неможливо. Як і довозити воду і продукти у притулок. Водночас люди, що доглядали його, все одно відмовлялися виїздити...
"Від перших днів війни у господарстві не було електрики (мережу пошкоджено під час обстрілів), тому не працював і водяний насос, — каже Марія Вронська, директорка притулку. — Доводилося зішкрібати і розтоплювати сніг, згодом збирати дощову воду, на ній же варили крупи, нею напували тварин. Врятувало те, що 16 березня чоловік нашої засновниці зеленим коридором прорвався до Гостомелю і привіз у притулок їжу й бензиновий генератор (придбаний завдяки допомозі волонтерів), тож нам вдавалося підкачувати воду.
А ще доводилося підгодовувати тварин із сусідського "мінізоопарку". Господаря із пораненнями у перші дні війни забрала "швидка", частина звірів загинула під час артобстрілу, без догляду залишився лев. Окупанти замінували його клітку... Утім працівники нашого притулку, ризикуючи життям, підгодовували бідолашну тварину собачими кормами і приносили йому води. Завдяки цьому лев і вижив".
Утім без втрат не минулося. "16 наших собак майже одночасно загинули у вольєрі, в який влучив снаряд, — додає Марія Вронська. — Двох інших собачок, які першими кинулися з гавкотом на рашистських окупантів, що зайшли на територію господарства, вони розстріляли зблизька. Ще два старенькі песики померли від інфаркту. До речі, працівників притулку окупанти ставили до стіни, погрожували розправою, відібрали мобільні телефони. Одного робітника допитували і катували цілу ніч, а потім, на щастя, відпустили".
Минулого тижня у Гостомельський притулок волонтери вже завезли корм для тварин і питну воду, енергетики пообіцяли найближчим часом полагодити електромережу.
"Ми збираємо кошти, щоб після перемоги України у війні відновити наш притулок, — каже директорка. — Щойно тепер підраховуємо збитки: на сито перетворився дах, вибиті майже всі вікна, по стінах пішли тріщини, треба заново будувати сектор з вольєром... Але найважливіше: живі всі люди і більшість тварин. Полку хвостатих у період окупації навіть прибуло: під час одного з обстрілів на територію притулку забігла перелякана собачка (покинута кимось з мешканців Гостомелю), заховалася у буді й народила трьох цуценят..."
