Звіт, підготовлений Openfield, містить інформацію не лише про поточний стан справ, але й порівнює дані з минулорічними. "Українська громада в Польщі була значною ще до російської агресії проти України. Цей конфлікт значно активізував приплив людей до Польщі та інших європейських країн.
Для частини громадян України Польща є лише зупинкою на шляху подальшої еміграції або місцем, де вони чекають на можливість повернутися на батьківщину. Інші, у свою чергу, бачать нашу країну своїм пунктом призначення", – зазначив Мацей Май, генеральний директор Openfield.
У дослідженні взяли участь переважно жінки: серед довоєнних мігрантів їх частка склала 77%, серед біженців – 95%.
Переважна більшість мігрантів, які приїхали до Польщі до повномасштабного нападу Росії на Україну, відповіли, що виконують оплачувану роботу. І минулого року, і зараз більше 80 відсотків з них працюють, а близько 15 процентів мають намір влаштуватися на роботу.
Серед біженців, які прибули до Польщі під час війни, ситуація інша. У 2022 році майже 1/3 з них були працевлаштовані, наразі більше половини біженців з України декларують, що працюють. Змінився і відсоток тих, хто не працює і не планує працювати (з майже 15% минулого року до понад 8% нині).
Також є відмінності в процесі пошуку роботи. Рік тому понад третина українців працевлаштувалися через агенції з працевлаштування. У свою чергу, у 2023 році більше половини респондентів – як мігрантів, так і біженців – знайшли роботу самостійно. У пошуку роботи українцям також допомагають рідні та друзі: 27 відсотків мігрантів і майже 22 процентів біженці використовували цю форму пошуку роботи.
На думку авторів звіту, така система форм працевлаштування може "забезпечити як довоєнним іммігрантам з України, так і біженцям дедалі більше свободи пересування на польському ринку праці".
Причини невлаштування на роботу українців, які проживають у Польщі, різні у групах біженців і мігрантів, які прибули ще до війни. Рік тому причиною того, що вони не працевлаштовані, біженці найчастіше називали потребу піклуватися про іншу людину. Наразі це неможливість працевлаштуватися. Ще однією причиною біженці називають недостатнє знання польської мови.
Мігранти, які приїхали до Польщі до 24 лютого 2022 року, вказують мовний бар’єр як основну причину невлаштування на оплачувану роботу. Інші причини: обов’язок піклуватися про когось іншого, нездатність знайти роботу, відсутність відповідної кваліфікації та, навпаки, небажання братися за роботу, яка є нижчою за свої навички та досвід.
Автори дослідження наголошують, що вказівка ??на недостатнє знання польської мови як головну причину того, чому мігранти не беруться на роботу, є "досить дивовижним результатом, який потребує додаткового аналізу".
"Потрібно з'ясувати, чи недостатнє знання польської мови унеможливлює пошук будь-якої роботи, чи йдеться про працевлаштування, яке потребує більш глибокого знання польської мови (розмовної та письмової) на первинному ринку праці", – йдеться у повідомленні.