Після початку повномасштабного вторгнення гуртожиток Опольської політехніки на південному заході Польщі, відкрив свої двері для українських біженців. У корпусі "Сократ" притулок знайшли 330 осіб, зараз їх залишилось 175. Однак наприкінці лютого закінчується договір між Опольським воєводським управлінням та Опольською політехнікою. Це означає, що біженці більше не зможуть жити в гуртожитках. Про це пише "Gazeta Wyborcza".
Припинення контракту пов’язане з потребами Ополе: після переговорів з міською владою "Сократ" планує відкрити гуртожиток для молоді, яка навчається в місті, в тому числі молоді з України, – повідомляє Анна Кулинич, спеціаліст зі зв’язків із ЗМІ Опольський технологічний університет.
Про те, що будинок гуртожитку прийдеться покинути, українці дізнались лише кілька днів тому. Місцева влада обіцяє, що біженці будуть переселені в альтернативне місце. Однак, багато з них у розпачі.
Журналісти порозмовляли з українцями, які зараз живуть в гуртожитку. За їх словами, частина осіб вже самостійно знайшла житло і з’їхала. Проте, не всі можуть собі це дозволити. Місця, в які пропонує переїхати міська влада, на думку співрозмовників видання, не є зручною для осіб з інвалідністю.
"Нам запропонували кімнати біля Опольської електростанції (це на околиці міста, за десяток-другий кілометрів від гуртожитку "Сократ" – ред.). Люди поступово виселяються, якщо вдається щось знайти самостійно. Людям з інвалідністю запропонували житло за 17 кілометрів від Ополе. Ми всі засмучені й сумні", - розповідає одна з мешканок. Ще одна жителька підкреслює, що для осіб з інвалідністю, запропонована місцевість є значним обмеженням.
Нам, як людям з інвалідністю, запропонували інший варіант. Місце в Шидлові (понад 20 кілометрів від Ополе – ред.), де до найближчого магазину 7 км. Нас запевняли, що власник центру має автобус і доставляє продукти, але це було для нас величезним обмеженням. І ми тут будуємо своє життя. Навчаємося або працюємо в Ополе
Інша співрозмовниця зазначає, що не має іншого варіанту, окрім заселятися у запропоноване воєводством місце. Однак, через це вона мусить шукати нову школу для дітей.
"Жити поруч з електростанцією для мене єдиний варіант. Мені сказали, що якщо я не вирішу це зробити, то доведеться шукати щось самостійно. У мене двоє дітей, які ходять до школи тут, у районі, і одна дитина в дитсадку. Не знаю, як би ми щодня їздили таку відстань", – каже одна з мешканок гуртожитку. Намагалася знайти квартиру в районі, але, каже, шансів немає. "Тепер ми повинні виїхати в середині навчального року", - додає вона.
Більшість українців, які живуть в гуртожитку, розповіли журналістам, що втікали від війни з Харкова, Маріуполя і не мають куди повертатись. Однак, попри страх війни, для декого з них, повернутись в Україну - це єдиний варіант, розповідають українці.