Олександра Курило розповідає, що переїхала до Польщі, аби бути ближче до доньки, яка є студенткою Ягеллонського університету. Спочатку, перш ніж отримати карту побиту, працювала покоївкою в одному з місцевих готелів, згодом знайшла роботу за спеціальністю: Олександра — перукарка. Вона каже, що адаптація в Польщі була для нею складною.
* Zdjęcie z archiwum Aleksandry Kurylo
"Так, на початку було дуже важко, — розповідає Олександра Курило. — Я отримувала 14 злотих на годину, працювала на півставки, а лише за оренду квартири (однокімнатної кавалерки) мусила платити 1200 злотих на місяць. Окремо — плата за світло, газ. Тому мені доводилося економити на всьому, в тому числі на їжі. Зараз заробляю не набагато більше, зате фізично робота не така важка, тому маю сили підпрацьовувати у вільний час — доглядаю діток. За це платять до 20 злотих на годину".
Адаптація для біженців у Польщі: намагайтесь стати на ноги
"Зараз у Кракові дуже багато біженців з України, як і у всій Польщі. Це переважно жінки з дітьми, які пережили сильний стрес, — веде далі пані Олександра. — Поляки дуже допомагатимуть українцям. Але я все ж раджу не зловживати цим і за першої нагоди намагатися стати на ноги.
Наприклад, у Польщі є можливість відвідувати безкоштовні курси професійної перекваліфікації. Треба користатися з такої нагоди. Наприклад, я ходила на курси медсестер.
Крім цього, я дуже раджу вчити польську мову. Нехай українську, як і російську, тут багато людей розуміють, але знання польської не лише поліпшить комунікацію, а й збільшить шанс знайти кваліфіковану роботу.
Та навіть поки такої роботи немає — намагайтеся працевлаштуватися. Українцям-біженцям нині дозволено працювати навіть без дозволу на роботу. Вакансій у Польщі достатньо, це переважно некваліфікована фізична праця. Але навіть невеликі гроші, зароблені на фабриці чи на прибиранні вулиці, —це краще, ніж лише надія на гуманітарну допомогу".
Що дратує поляків?
"У частини українців є звички, які поляків бісять не лише в іноземцях, а й в деяких співвітчизників, — каже пані Олександра. — Наприклад, неприпустимо лузати насіння чи горіхи на вулиці, надто вже — кидати лушпиння під ноги. Також — розмовляти надто голосно в громадському місці.
Загалом кожному, хто опинився у Польщі, слід з повагою ставитися до місцевих правил: наприклад, прибирати за своїми песиками, не курити в громадських місцях — тут можуть оштрафувати за те, що закурили, ідучи вулицею".
І насамкінець — не впадайте у відчай
"Моя найголовніша порада — не впадайте у відчай, — радить пані Олександра. — Так, вам зараз дуже важко. Але цей стан — не назавжди. Ви зараз у безпеці, у дружній країні. І коли Україна переможе (за це молюся щодня і щиро вірю, що саме так і буде), ви обов'язково повернетеся додому".
