— Пані професорко, що варто знати українським підприємцям перед тим, як почати свій шлях на європейський ринок?
— Українським підприємцям треба усвідомити, що вони мають неповторний шанс взяти участь у такій важливій для України зміні, яка не тільки має шанс бути проєктом мирним, але також дає гарантії, що українці будуть жити у майбутньому в мирі.
Європейський Союз є проектом, що має величезний потенціал розвитку. Це означає, що існує спільний ринок зі свободами, про які українці знають, бо фактично у ньому вже функціонують. Це ринок, що нараховує двадцять сім держав і близько 500 мільйонів людей. І водночас тут не потрібно пристосовуватися до різних норм, стандартів, нормативних актів, оскільки маємо спільні правила. Якщо ви перебуваєте в Польщі і досліджуєте правила місцевого ринку, це виглядатиме так само в інших 26 країнах-членах ЄС.
Я вважаю, що для підприємців дуже важливо заінвестувати у вивчення специфіки європейського ринку на прикладі польського. Варто заінвестувати в експертів, мати доброго юриста, найкращих людей -- а ви маєте геніальних людей. Зокрема, молодих людей. Я бачу тих молодих українців, котрі в працюють в різних стартапах, знають іноземні мови.
Гадаю, що для підприємців дуже важливо бачити можливості, які відкриває функціонування на внутрішньому ринку ЄС у довгостроковій перспективі. Бо це не той ринок, на який можна ввійти на хвилину, а потім з нього втекти і шукати нових шансів. Це довготермінова інвестиція. Українське державне управління має інвестувати у створення умов для бізнесу відповідно до європейського права. Це готує Україну до членства.
— Україна має Угоду про Асоціацію з ЄС та Угоду про зону вільної торгівлі. Які це відкриває можливості для українців?
— Угода про Асоціацію і Угода про зону вільної торгівлі, які Україна має з ЄС, дають можливість постійно вчитися. Уже сьогодні це дає підприємцям з України доступ до тих всіх свобод, припливів капіталу, товарів, людей і послуг. Це є вже цілий процес призвичаювання до того, чим є Європейський Союз, як спільний ринок.
Підприємцям треба бути активними. Наразі і в Польщі, як державі-члені Європейського Союзу, і водночас в Україні ухвалено багато законів, і підприємці мають слідкувати за тим, що робить державне управління, що робить уряд. Спільне завдання — переконатися, що всі ці закони та нормативні акти, які творять усю екосистему для підприємців, були простими, добрими, нехитрими. Якщо українське державне управління не подбає про це з самого початку, потім це дуже важко виправити.
Тому український бізнес має спілкуватися з журналістами, говорити про те, чого вони очікують від депутатів чи політиків, державних структур, які створюють ці умови для підприємців. Не можна бути пасивним. Треба шукати, досліджувати і говорити, що для підприємців добре, а чого бракує. Часто виникають бар'єри — через незнання, брак інформації, легковажність. Треба тримати руку на пульсі, дзвонити до Єврокомісії, до Європейського парламенту, поводитися можливо навіть асертивно, щоб мати вплив на ключові реалії для бізнесу, що розвивається, створює робочі місця.
Безумовно варто заінвестувати у пошук добрих партнерів, які вже закорінилися на європейському ринку. Тільки потрібно бути обережним і безумовно витратити час, аби знайти доброго партнера чи когось, з ким можна швидше досягти тих цілей, яких прагнете.
— То з чого, власне, почати українському підприємцю свій шлях на ринок ЄС?
— Думаю, що є дуже корисним мислення категоріями включення у так звані ланцюги продажів чи виробництва, щоб стати частиною більшого процесу. Можна бути малою фірмою у великому продукційному процесі. І тоді легше є, коли хтось інший виконує частину роботи замість нас, а ми є постачальником чогось такого малого, на чому ми розуміємося. Таку стратегію варто мати.
Треба роззирнутися, не спішити, послухати, бо стільки є сьогодні місць і організацій, які підтримують підприємців, різних акцій, в тому числі адміністративних, які полегшують діяльність бізнесу. Варто добре подумати, де можемо найкраще заінвестувати гроші чи використати свої навички.
Думаю теж, що українці, зокрема, молоді люди, перепрошую, не хочу образити старших, але ті молоді, з якими мала можливість зустрітися, то особи на загал добре освічені, володіють іноземними мовами. Вони мають використати усі свої можливості, щоб увійти на ринок праці. Так, не кожен може одразу заінвестувати чи стати підприємцем, можливо достатньо знайти роботу у когось. Також важливим є те, щоб максимально використати свої навички та здібності, а також знайти добре місце, коли ви будете найнятим працівником, принаймні на певний період часу. Уже потім можна стати незалежним. Думаю, що оцінка нашого місця на ринку праці є дуже важливою.
Данута Гюбнер: "Українці мають широкий кругозір й зорієнтовані на майбутнє"
— Чи можуть українці розраховувати на фінансову підтримку від ЄС?
— Деякі люди думають, що європейські трансфери, які підтримують діяльність підприємств, є важкими для використання, що гроші з європейських фондів є практично недоступні. Це не правда. Також зараз починається новий багаторічний європейський бюджет на 2021-27 роки. Польща все ще веде переговори з Єврокомісією щодо програм політики згуртованості, що охоплюють інвестиції в інновації, регіональний розвиток, цифрову економіку та підтримку малого та середнього бізнесу.
Слід пам’ятати, що засновуючи фірму в Польщі, створюємо де-факто польську компанію і стаємо підприємцем Європейського Союзу, а тому маємо можливість, наприклад, подати заявку на фінансову підтримку інвестицій. Тому варто заінвестувати в доброго юриста чи особу, яка буде підтримувати підприємця, підтримувати бізнес. Також буде шукати усі ці можливості розвитку, які представляють інтерес різних міністерств чи організацій, які підтримують підприємців, різних торгово-промислових палат. Варто пошукати в інтернеті інформацію про фонди, програми, часто локальні проекти чи програми, які безпосередньо підтримують малий бізнес. Європейський Союз завжди підтримує середні і малі підприємства.
Отже, коли український бізнесмен вже облаштується підприємцем, наприклад у Польщі, варто звернути увагу на європейські фонди. Також слід звернути увагу на Центри розвитку малих і середніх підприємств.
Є дуже багато інформації, яка показує, як отримати фінансування, ознайомитися зі специфікою податкової системи, а польська система є складною.
Немає спеціальних умов для українців, якщо йдеться про податки. Якщо ви стаєте польською компанією, ви повинні платити тут податки, як і поляки. Ви повинні бути дуже обережними і знати реальність, в якій ви функціонуєте.
У Польщі, як і в цілому Європейському Союзі, домінують малі та середні підприємства. Думаю, що це є те середовище, в яке українці вже міцно ввійшли, тому що тисячі українців уже працюють, почуваються добре і знають цю реальність.
— Ви бачите потенціал в українському підприємництві?
— Останнім часом я багато читала про українські стартапи, про тих молодих людей, які інвестують, які почали це все десь у підвалі, а потім вони приїхали до Польщі і тут пробують себе знайти. Гадаю, що таких є багато. Думаю, що українці мають широкий кругозір й зорієнтовані на майбутнє. Але знаю теж, що в Європі стартапи почуваються добре на початку, бо відносно легко знайти фінансування від Європейського Союзу чи досвідчених інвесторів. Важче стає потім, коли ті стартапи досягають так званих "scale-up", починають рости, тоді стає важче отримати дофінансування, у результаті їх часто викуповують, наприклад, американські фірми. Вихід у світ — не є поганим, але якщо хтось має амбіції залишитися в Європі, то треба раніше думати, дивитися стратегічніше і розглянути те, що фірма буде більшою, як цей розвиток фірми можна захистити.
Є багато різних центрів, різних консультацій для українців. Молоді люди повинні швидше шукати інформацію на тих офіційних каналах, які надають фінансову та інформаційну допомогу. Не тільки у Варшаві, Гданську чи Вроцлаві, у менших містах можуть бути більші шанси. Знаю, що навіть українці у час війни хочуть жити у тих великих містах, але шанси розвитку часто легше знайти у менших населених пунктах. Необхідною є організація вишколів такої діяльності у тих воєводських чи повітових (районних) управліннях.
Вважаю, що молодим людям треба вивчати іноземні мови, варто використати будь-які можливості, не боятися контактів з підприємцями, які не розмовляють українською. Знання мов відкриває нові шляхи розвитку. Молоді люди з Польщі, які знали мови, дуже швидко знайшли себе в Європі чи у світі. Треба використати усі можливості для власного розвитку, бути амбітними, розпочинати власну справу, інвестувати в себе, коли тільки це є можливим.
— Ми говоримо про відкриття бізнесу в ЄС. Водночас українці добре розуміють: після перемоги потрібно буде відновлювати українську економіку. І, власне, для цього потрібен розвиток саме локального бізнесу…
— Ми відбудуємо Україну. І цього не треба губити з поля зору. Можна думати трохи більш прицільно: що саме ми будемо робити в Польщі чи інших країнах Євросоюзу, і як це потім поєднати з відбудовою української економіки, як поширити свою діяльність в Україну, коли там буде безпечно, будуть гарантії. Було би добре, щоб Україна не втратила того величезного людського потенціалу. Для майбутнього України найважливішими є і будуть люди. Протягом цього року багато фірм перестало існувати, але гадаю, що вдасться це повернути. Знаю, що українські фірми вже починають оживати. Також важливо, щоб Україна не була спустошена в цьому плані. Можна розвивати бізнес в Польщі, з потенціалом виходу на український ринок, використання конкурентних переваг України.
Я думаю, що в Україні буде потужна економіка, це величезний ринок збуту, з надзвичайними людьми, це великий шанс розвитку, і українці повинні усі використати.
Розумію, що до Польщі приїжджають досвідчені бізнесмени, люди, що мали свої фірми чи мають їх, але також є багато молодих людей, які тільки закінчили навчання і хочуть розпочати працю і зареєструвати свою фірму, і не мають досвіду. Шукають підтримку. Мусимо допомогти їм, щоб зробили то добре. То не є якась одна категорія підприємців, бо є ті, що починають, і ті, що досвідчені — кожен потребує допомоги.
Пам'ятаймо, що можна отримати також кредити. Той, хто має польський PESEL і зареєструє фірму в Польщі, той є у всьому уповноважений так само, як поляки чи громадяни ЄС в Польщі. Це за своєю суттю відкриває можливість використання всіх елементів підтримки підприємців, у тому числі кредитів. Як і поляки, повинні показати, що маєте дохід, маєте трудовий договір, щоб банк міг це оцінити.
Важливо фактично зареєструвати свою діяльність в ЄС, у Польщі, тоді Євросоюз протрактує вас, як підприємця європейського. Якщо фірма зареєстрована в Польщі, то має можливість користати з різних програм, проектів, допомоги та інших шляхів для розвитку фірм. Водночас легшим є налагодження контактів з іншими фірмами в інших країнах Європейського Союзу. Це усе є відкрите. Думаю, що більшість підприємців про це знають. В Україні вже стільки років діє Угода про Асоціацію з ЄС, що це є свого роду щоденною інформацією. Але тим, хто не знає, потрібна постійна підтримка.
Не відбудуємо Україну винятково за рахунок державних інвестицій. Потрібні будуть величезні приватні інвестиції, які будуть вимагати гарантій безпеки. Потрібним є зацікавлення інвесторів з цілого Європейського Союзу, американців й інших. Це є шанс відкрити Україну світові, для різноманітного співробітництва з українськими інвесторами та бізнесменами, для різних форм партнерства. І це теж треба пам'ятати, що це можливість різної співпраці з українськими інвесторами і бізнесменами, коли можуть створюватися партнерські зв'язки. Треба тільки бути обережними, оскільки можливі різні види шахрайства. Треба теж інвестувати у взаємну довіру.
У відбудові України важливою є співпраця національних і міжнародних інституцій, українського бізнесу, у тому числі того, що вже працює у країнах-членах ЄС, закордонних інвесторів. І теж повинні пам"ятати, що не йдеться про відбудову України такої, якою вона була до агресії Путіна. Ми повинні інвестувати в Україну майбутнього, у вимірах ХХІ століття, з економікою, заснованою на сталому розвитку, з більшою чутливістю до проблем клімату, з новими технологіями.
Думаю, що підприємці будуть зацікавлені інвестиціями в Україну ХХІ століття. Треба бути далекоглядними, інвестувати в те, що важливо для майбутнього. І не дати себе втягнути в інвестиції, які узалежнюють Україну від російської економіки. Треба слідкувати за змінами в Європейському Союзі, особливо в енергетичній сфері. Попереду у нас десятиліття великих стратегічних змін. Багато реформ, які має пройти український бізнес.
Польщі знадобилося багато років для побудови демократії та ринкової економіки. Насправді це все ще триває.
А в процесі перебудови бізнес повинен переконатися, що це реформи, які підтримують бізнес, а не створюють нові бар’єри, нові труднощі чи перешкоди.
Тому варто бути у бізнес-асоціаціях, які представляють спільні інтереси інвесторів, таких асоціацій багато як в Польщі, так і в Україні. Варто у них брати участь, адже вони будують співпрацю між підприємствами, а також можуть ефективно представляти їхні інтереси перед урядами та парламентами.
У той же час треба інвестувати у себе, переконатися, що ви не самотні, що ви маєте вплив на власне майбутнє, на реформи, які збільшують потенціал інвестицій та розвитку, надихають підприємців та інвесторів, а не підрізають їм крила. Варто стежити за інформацією про гроші з Євросоюзу, адже починається нова бюджетна перспектива.
У Польщі буде багато європейських коштів, і варто пам’ятати, що вони доступні для всіх фірм, які зареєстровані в Польщі.
— Дякую, пані професорко, за розмову.
— Дякую. Я захоплююся українцями і вірю, що у вас все вийде якнайкраще.
