Осередок поширення сибірської виразки виявили у Росії. Спалах небезпечного захворювання зафіксований у сусідньому з Україною регіоні - Воронезькій області. Як повідомляє регіональне управління Росспоживнагляду, смертельну інфекцію виявили в Панінському муніципальному районі, що за 50 км на схід від Воронежа.
Хвороба була у туші забитої тварини. Випадок лабораторно підтверджений Ставропольським протичумним інститутом Росспоживнагляду.
Обмеження в русі транспорту
У Воронезькій області наразі проводять протиепідемічні заходи - беруть проби в місцях потенційного поширення інфекції, шукають контактних осіб.
Місцева влада запровадила режим надзвичайної ситуації на території Панінського району.
До 16 листопада він буде закритий для в'їзду сторонніх, а для місцевих жителів встановлено ряд обмежень. Зокрема їм заборонили ввозити та вивозити з району тварин, які можуть бути потенційними переносниками сибірки, а також переміщати їх та відправляти на забій.
Заборонили продавати будь-яку м'ясну продукцію та корм для тварин. Не випускають на дороги й більшість транспорту.
Сибірка в Росії не вперше
У липні п'ять випадків зараження сибірською виразкою були зафіксовані в Туві. Джерело інфекції вявили в Барун-Хемчікському районі. Тоді одна людина заразилася небезпечною хворобою під час забою коня для здачі м'яса.
Та на цьому історія сибірки у Росії не скінчилася. Поміщені на карантин тувинці з підозрою на цю хворобу втекли з лікарні. Згодом медики їх знайшли, щоправда, відпусти лікуватися вдома.
Сибірська виразка належить до категорії особливо небезпечних інфекцій. Вона вражає шкіру, рідше - легені та кишківник. В основному інфекція атакує сільськогосподарських тварин, але може заразити й людей. Залежно від типу протікання і штаму інфекції смертність може становити від 10 до 95%. Особливо за відсутності належного лікування.
Сибірська виразка, відома з найдавніших часів під назвами "священний вогонь" або "перський вогонь". Ця хвороба неодноразово згадувалася у творах античних та східних письменників і вчених. Детальний опис клініки захворювання був зроблений французьким лікарем Мораном 1766 року. У дореволюційній Росії, зважаючи на переважне поширення в Сибіру, це захворювання отримало назву "сибірська виразка", коли російський лікар Андрієвський 1788 року описав у творі "Про сибірську виразку" велику епідемію цієї інфекції в західносибірському регіоні.
Збудник у споровій формі зберігає життєздатність у ґрунті багато років.
