Зрозуміло, чому в переліку пріоритетів на чільному місці енергетика. Україна пережила 13 ракетних атак ворога та 15 ударів БПЛА по енергетичних об’єктах з моменту повномасштабного російського вторгнення. Атаки призвели до руйнування понад 400 об’єктів. До того ж, понад 10 гігаватт основних потужностей перебувають під тимчасовим контролем окупантів. Це найбільша в Європі Запорізька АЕС, Запорізька ТЕС, Луганська ТЕС, Вуглегірська ТЕС та Каховська ГЕС. Оцінити масштаби втрат заважає ще один фактор: не скрізь проведено розмінування енергетичних об’єктів.
Уряд серед першочергових завдань націлений на захист енергетичної інфраструктури, а те, що не вдалося врятувати – відновлювати якомога оперативніше.
Деякі підстанції та об’єкти генерації росіяни зруйнували майже повністю, тож їх неможливо відремонтувати. А значить є обладнання, яке відновлювати не має сенсу. Тож економічні аналітики у цій ситуації розгледіли частку позитиву, адже це можливість модернізувати енергосистему країни – з новим обладнанням, новими підходами, інноваційними ідеями. Щоб, зрештою забезпечити інший рівень автоматизації і надійності.
Серед пріоритетів, які озвучив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, другу позицію займає відновлення житла. Ремонт будинків стане, з-поміж іншого, передумовою для повернення тисяч українців додому.
Велика війна росії проти України позбавила нормального житла понад 2,4 млн людей. Однак це лише попередня цифра, оскільки підрахувати точну кількість знищеного майна, коли воєнні дії ще тривають, неможливо.
Повніша інформація про програми допомоги та відновлення житла буде згодом. Наразі відомо, що уряд спільно з ООН домовилися про запуск платформи для осіб, чиє житло було пошкоджене чи зруйноване під час війни. Відповідний меморандум був підписаний наприкінці січня.
Платформа під назвою «Україна — наш дім» спрямована на полегшення доступу до рішень з відбудови понівеченого помешкання. Вона поєднає гуманітарні програми з проведення екстрених ремонтів та відбудови житла з поточними планами та програмами відновлення уряду, що реалізуються за підтримки міжнародних фінансових інституцій.
Значних зусиль потребує іще одна сфера, яка цілком логічно внесена до низки пріоритетів – гуманітарне розмінування територій України. В Україні мінами засмічено 250 тис. кв. км площі, що зупиняє розвиток бізнесу, обмежує агарний потенціал, робить неможливим повернення українців на деокуповані території.
Всього потенційно небезпечних територій залишається 174 тисячі квадратних кілометрів, а це близько 30% від загальної площі нашої держави. Найбільш забрудненими вибухонебезпечними предметами є ті території, які перебували під російською окупацією. Російські терористи продовжують обстрілювати українські міста і селища, тому це все уповільнює процес гуманітарного розмінування. У розмінування доводиться вкладати масштабні людські й матеріальні ресурси. Тут без допомоги міжнародних партнерів не обійтись. Загалом, йдеться про десятки мільярдів доларів, які потрібно витратити на виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів.
Чимало додаткових коштів знадобиться Україні для повного відновлення критичної та соціальної інфраструктури. А це – дороги, мости, комунальні об’єкти, мережі постачання води, газу й тепла, школи та лікарні.
Уряд вже розподілив субвенцію з державного бюджету місцевим на реалізацію проєктів у межах Програми з відновлення України відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Йдеться про 340 млн євро. Кошти спрямують на відновлення інфраструктури у десяти областях України. Найбільше на Київщині, оскільки регіон істотно постраждав на початку повномасштабного вторгнення. Уряд повідомляє про реалізацію 83 проектів з відновлення та спорудження інфраструктурних об’єктів у деокупованих та опорних регіонах. Деталей по такі проекти поки що небагато. Відомо, що кошти у першу чергу спрямують на відновлення шкіл, дитячих садків, лікарень, об’єктів тепло-водопостачання.
Наголошуючи на п’ятому пріоритеті – допомозі приватному бізнесу, – в уряді назвали втрати українського бізнесу. Прямі втрати за підсумками минулого року склали $13 млрд, непрямі втрати становили понад $33 млрд. У Кабміні стверджують, що вже підтримують бізнес пільговими кредитами та грантами, але необхідно більше.
Ресурси на відновлення України планують залучати з чотирьох джерел: конфісковані російські активи, кошти держбюджету, кошти міжнародних партнерів і донати приватних осіб та бізнесу.
Денис Шмигаль висловив сподівання, що створена нещодавно координаційна платформа донорів відіграє важливу роль у залученні цих $17 млрд необхідних для якнайшвидшого відновлення країни.
Вікторія Чирва
