"Тепер остаточно: колишні власники "Приватбанку" за жодних обставин не зможуть повернути акції банку, які перейшли у власність держави» – прокоментував рішення ВСУ голова Нацбанку Андрій Пишний.
Рішення було ухвалено за позовом колишнього голови правління ПриватБанку Олександра Дубілета до Приватбанку, Мінфіну, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, НБУ та Кабміну просив визнати недійсними правочини, укладені у процедурі націоналізації у 2016 році банку.
Втім, Велика Палата ВСУ залишила в силі ухвалу суду першої інстанції. Нею було закрито провадження у справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу ПриватБанку, внаслідок яких держава набула у власність 100% акцій банку в грудні 2016 року. За словами Андрія Пишного, суд визнав правомірним застосування у цій справі норм ЗУ ? 590-ІХ (йдеться про так званий "антиколомойський закон"), що унеможливлює будь-які подальші намагання відіграти назад.
«І навіть більше – це означає, що, крім справи Дубілета, буде закрито ще понад 40 подібних судових справ. Їх ініціювали колишні власники, щоб незаконно повернути собі ПриватБанк. І це в той час, коли держава витратила на порятунок банку від фінансового краху, спричиненого діями тих же колишніх власників, понад 155 мільярдів гривень», – зазначив голова НБУ.
Історія з «Приватбанком» тягнеться уже вісім років. Відколи його націоналізували, колишні власники усіма способами намагаються повернути його собі. Власне, рішення про націоналізацію уряд ухвалив ще 18 грудня 2016 року. Тоді ж відбулась докапіталізація банку на понад 155 мільярдів гривень.
Ексвласники банку, його акціонери, найбільшими з яких на той момент були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, сприйняли проведену націоналізації «у штики», бо повністю втратили свої акції. До того ж, «Приватбанк» і держава вимагали від них додаткового відшкодування збитків.
Нагадаємо, що призвело до націоналізації «ПриватБанку». Це вдалося зробити не одразу: знадобилося незалежне розслідування компанії Kroll , яка відстежила діяльність «імперії Коломойського» за десять років.
З’ясувалось, що впродовж практично усього періоду діяльності на фінансовому ринку України ПАТ "Приватбанк" було об’єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій, що призвело до завдання банку збитків щонайменше в розмірі $5,5 млрд.
Коломойського звинуватили у виведення коштів. Розслідування надало чіткі ознаки того, що кредитні кошти використовувались для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь купки акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.
Механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, це не що інше, як скоординовані схеми відмивання коштів, кажуть експерти.
Центральним елементом організованої махінації з кредитним портфелем та виведенням коштів була тіньова банківська структура всередині ПАТ "Приватбанк". Свого роду «банк у банку». Засекречена структура забезпечувала проведення платежів та сприяла руху коштів за сотнями кредитних договорів на мільярди доларів США в інтересах обраної групи осіб. Якій вдавалось протягом тривалого часу приховувати джерело та справжнє призначення кредитних коштів.
Для того, щоб якомога довше приховувати значний ризик, який виник при кредитуванні пов’язаних осіб, ПАТ "Приватбанк" неодноразово надавало неправдиву інформацію щодо свого фінансового стану. До моменту націоналізації понад 95% корпоративного кредитного портфеля було надано сторонам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. Ці кредити як правило не погашались і призвели врешті-решт до колосальних збитків.
Програма журналістських розслідувань «Схеми» оприлюднила свою інформацію: напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мали ознаки фіктивності.
Ігор Коломойський, попри явні ознаки зловживань у банку, намагався виправдатися: мовляв, проти нього та його компаньйонів хтось організовує відверте гоніння. Усіма методами й способами намагався повернути «своє», ініціюючи численні судові суперечки.
У травні 2020 року Верховна Рада ухвалила закон, який фактично робить неможливим повернення націоналізованих банків та обмежує розмір можливих компенсацій колишнім власникам банків. Його охрестили «антиколомойським».
Власникам «Привату» нагадали, що націоналізація банку не була чиєюсь забаганкою чи політичним рішенням тодішнього президента Петра Порошенка. Національний банк неодноразово рекомендував власникам вжити відповідних заходів для стабілізації фінустанови. Однак вони провалили усі пропоновані терміни трансформації та не виконали її у повному обсязі. Йшлося про переведення кредитної заборгованості перед банком на прозорі, працюючі бізнеси із реальними заставами, достатніми для обслуговування кредитів, що дозволило б банку перейти в рамки адекватності капіталу.
Натомість власники «Приватбанку» обрали інший шлях – юридичної війни. У травні, після нетривалої паузи з початку повномасштабного вторгнення, суди різних інстанцій поновили розгляд справ із шаленою інтенсивністю. За неповних три місяці суди – від Господарського суду Києва до Північного апеляційного – прийняли майже півсотні ухвал і постанов. У такий спосіб олігарх Коломойський сподівався під прикриттям війни повернути банк. Тільки Велика палата Верховного суду нарешті поставила жирну крапку на цих сподіваннях.
Вікторія Чирва
