Попри те, що росія змушена була погодитися на продовження зернової угоди під тиском Туреччини, вона чинить усілякі перешкоди проходженню суден. Так, у міністерстві відновлення України нарікають, що російська сторона свідомо затягує проходження суден – зокрема, через збільшення часу перевірок. Перевірка одного судна триває дві години, на свою чергу кораблі чекають по 2-3 тижні. В результаті щоденно через порти проходить лише 5-6 суден. В результаті українські порти, задіяні в експортній зерновій ініціативі, працюють лише на половину потужності.
Крім того, рф намагається дискредитувати ініціативу. Так, у російських ЗМІ поширюються заяви путіна, нібито в межах «зернового коридору» 45% зернових поставляють до європейських країн і лише 3% – до країн Африки. У міністерстві закордонних справ України спростовують цю статистику. За інформацією МЗС, з 1 серпня 2022 року з портів Одеси вийшли 848 суден, які експортували 25,9 мільйона тонн українського продовольства до 45 країн Азії, Європи та Африки. Наразі в портах на 19 суден вантажать 680 тисяч тонн агропродукції..
З них – до Африки (2,9 млн. тонн або 11,6%); Азії, (12,1 млн тонн або 48,2%); Європи – (10,1 млн тонн або 40,2%). До того ж, частина закуплених "ситими країнами" Європи українських зернових відправляється як гуманітарний реекспорт до Африки та Азії. Тому реальна статистика експорту на Африканський континент навіть вища, ніж 11,6%.
Лише кілька днів тому з українських портів «Чорноморськ» та «Південний» відправили ще 3 судна зі 150 тис. тонн агропродукції для країн Південної Азії. Серед них балкер ASL ILEANA з 54,6 тисячі тонн пшениці для Бангладешу. Саме ця країна є головним споживачем української пшениці – з початку роботи «Зернової ініціативи» країна отримала понад 710 тисяч тонн пшениці з України.
«Ці обсяги могли б бути вище, якби росіяни цілеспрямовано не сповільнювали інспекції суден в Туреччині. Тим паче, завдяки «Зерновій ініціативі» та наявності українського зерна на ринку світові ціни на продовольство утримуються від подальшого зростання. Це дозволяє таким країнам як Бангладеш забезпечувати населення продовольством,- говориться у повідомленні міністерства.
На думку директора Українського Інституту майбутнього Вадима Денисенка, рф зробить усе, щоб використовувати «зернову» карту в переговорному процесі.
«Зернова угода знову стає головним та, мабуть, єдиним переговорним козирем для рф. Вона створила ще одну точку напруги і чекатиме, щоб із нею розпочали переговори. Але при цьому не треба забувати: на першу зернову угоду росія пішла і за менш складних для себе умов. Точок тиску на рф поки що все ще більш ніж достатньо», – вважає експерт.
Це не новина, адже з самого початку у ході перемовин про продовження "зернової угоди" росія усіляко намагалася "виторгувати" для себе пом’якшення фінансових санкцій стосовно експорту агропродукції та добрив. «Але Україна залишається стійкою у своїй позиції щодо продовження зернової ініціативи. І ООН та Туреччина підтримують нас у цьому», — підкреслила координаторка Ради експортерів та інвесторів Ольга Трофімцева.
Враховуючи усі чинники – критично мала пропускна спроможність коридору, перешкоди з боку росії – ще гостріше постає питання розширення ініціативи. Із цим поки що складно. Є кілька речей, критичних для «зернової угоди». Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький окреслює ситуацію: «Наразі потрібно домовлятися про розширення географії відправки з портів, перш за все, йдеться про Миколаївський порт, який до війни був одним з найбільших з точки зору фізичних обсягів відправки сільгосппродукції. І також важливо говорити про розширення номенклатури, тобто перелік сільгосппродукції, яка може експортуватися. Зокрема, це продукція садівництва, тваринництва, якої потребує світ».
В будь-якому разі, український уряд, усвідомлюючи всі ризики, готує «план Б». За словами першого заступника міністра інфраструктури Юрія Васькова, якщо не вдасться добитися розширення географії відправок, доведеться працювати над варіантом без зернової угоди.
«Але ціни на продовольство у світі в цьому випадку точно зростуть. Тому всі, хто зацікавлений в стабільному світовому ринку, мають зараз працювати над тим, щоб Ініціатива була продовжена та розширена. Ми постійно знаходимось у цих діалогах. Який варіант буде обраний — стане зрозуміло трохи пізніше», – зазначив міністр.
TEKST POCHODZI Z EDIALOG.MEDIA, SERWISU POLSKO-UKRAIŃSKIEJ IZBY GOSPODARCZEJ
Pomimo tego, że Rosja, pod naciskiem Turcji, została zmuszona do przedłużenia umowy zbożowej, Kreml nadal stawia różne przeszkody na kursie statków. Rząd Ukrainy alarmuje, że strona rosyjska celowo opóźnia ruch statków – w szczególności wydłużając czas inspekcji. Inspekcja jednego statku standardowo trwa dwie godziny, podczas gdy teraz statki czekają na nią 2-3 tygodnie. W efekcie przez porty przechodzi dziennie tylko 5-6 statków. U kraińskie porty zaangażowane w inicjatywę eksportu zboża pracują więc z połowiczną wydajnością.
Ponadto Rosja stara się zdyskredytować inicjatywę. Rosyjskie media rozpowszechniają wypowiedzi Putina, że w ramach korytarza zbożowego 45 proc. zboża dostarczane jest do krajów europejskich, a tylko 3 proc. do krajów afrykańskich. Ministerstwo Spraw Zagranicznych Ukrainy obala te statystyki. Według MSZ od 1 sierpnia 2022 roku z portów w Odessie wyszło 848 statków, które wyeksportowały 25,9 mln ton ukraińskiej żywności do 45 krajów Azji, Europy i Afryki. Obecnie 19 statków ładuje w portach 680 tys. ton produktów rolnych.
Z tego 2,9 mln ton, czyli 11,6 proc. wysyłane jest do Afryki; 12,1 mln ton, czyli 48,2 proc. do Azji; a 10,1 mln ton, czyli 40,2 proc. do Europy. Ponadto, część ukraińskiego zboża zakupionego przez „dobrze odżywione kraje" Europy jest wysyłana jako humanitarny reeksport do Afryki i Azji. Dlatego rzeczywisty eksport na kontynent afrykański jest jeszcze wyższy niż pokazuje statystyka.
Zaledwie kilka dni temu z ukraińskich portów Czernomorsk i Piwdennij wysłano do Azji Południowej trzy kolejne statki ze 150 tys. ton produktów rolnych. Wśród nich jest masowiec ASL ILEANA z 54,6 tys. ton pszenicy dla Bangladeszu. Kraj ten jest głównym odbiorcą ukraińskiej pszenicy – od początku istnienia inicjatywy zbożowej kraj ten otrzymał od Ukrainy ponad 710 tys. ton pszenicy.
„Te ilości mogłyby być wyższe, gdyby Rosjanie nie spowalniali celowo inspekcji statków w Turcji. Ponadto, dzięki Inicjatywie zbożowej i dostępności ukraińskiego zboża na rynku, globalne ceny żywności są powstrzymywane przed dalszym wzrostem cen. Dzięki temu kraje takie jak Bangladesz mogą zapewnić żywność swojej ludności" – napisało ministerstwo gospodarki rolnej w oświadczeniu.
Zdaniem Vadyma Denysenki, dyrektora Ukraińskiego Instytutu Przyszłości, Rosja zrobi wszystko, aby wykorzystać „kartę zbożową" w procesie negocjacyjnym.
„Umowa zbożowa po raz kolejny staje się głównym i- być może- jedynym atutem negocjacyjnym Rosji. Rosja stworzyła kolejny punkt zapalny i będzie czekała na negocjacje. Ale nie powinniśmy zapominać, że Rosja zgodziła się na pierwszą umowę zbożową na mniej trudnych warunkach. Punktów nacisku na Rosję jest wciąż więcej niż wystarczająco" – uważa ekspert.
Już podczas negocjacji w sprawie przedłużenia umowy zbożowej, Rosja próbowała na wszelkie możliwe sposoby wytargować dla siebie złagodzenie sankcji finansowych na eksport produktów rolnych i nawozów. „Ale Ukraina pozostaje nieugięta w swoim stanowisku, aby kontynuować inicjatywę zbożową. Zarówno ONZ, jak i Turcja wspierają nas w tym" – powiedziała Olga Trofimtseva, koordynator Rady Eksporterów i Inwestorów.
Biorąc pod uwagę wszystkie czynniki – krytycznie niską przepustowość morskiego korytarza zbożowego, przeszkody ze strony Rosji – kwestia rozszerzenia inicjatywy jest jeszcze bardziej dotkliwa. To wciąż jest trudne. Jest kilka rzeczy, które są krytyczne dla transakcji zbożowej. Taras Wysocki, pierwszy wiceminister polityki rolnej i żywności, ocenia: „W tej chwili musimy uzgodnić rozszerzeniedestynacji wysyłek z portów, przede wszystkim mówimy o porcie mikołajowskim, który przed wojną był jednym z największych pod względem fizycznych ilości produktów rolnych. Ważne jest również rozszerzenie zakresu produktów rolnych, które mogą być eksportowane. W szczególności chodzi o produkty ogrodnicze i hodowlane, których potrzebuje świat".
W każdym razie, rząd ukraiński, świadomy wszystkich zagrożeń, przygotowuje „plan B". Według Jurija Waskowa, pierwszego wiceministra infrastruktury, jeśli nie uda się rozszerzyć geografii wysyłek, będzie musiał pracować nad rozwiązaniem bez umowy zbożowej.
„Ale w tym przypadku ceny żywności na świecie na pewno wzrosną. Dlatego wszyscy, którzy są zainteresowani stabilnym globalnym rynkiem, powinni teraz pracować nad tym, aby Inicjatywa została rozszerzona i rozbudowana. Jesteśmy stale zaangażowani w ten dialog. Opcja, która zostanie wybrana, stanie się jasna nieco później" – powiedział minister.
Wiktoria Czyrwa
