Prezydent Rosji Władimir Putin zapowiedział częściową mobilizację w kraju. Poborowi będą podlegać obywatele znajdujący się w rezerwie, a także ci, którzy służyli w siłach zbrojnych, posiadają pewne specjalizacje i doświadczenie w wojsku. Rosyjski minister obrony Siergiej Szojgu zapowiedział, że zostanie powołanych 300 tys. osób. Według niego zadaniem rezerwistów będzie utrzymanie linii frontu, która rozciąga się na ponad tysiąc kilometrów oraz zabezpieczenie terytoriów znajdujących się za linią kontaktową.
– Decyzja o ogłoszeniu częściowej mobilizacji w Federacji Rosyjskiej wskazuje na polityczną i militarną porażkę Putina – mówi ekspert wojskowy Dmytro Snegiriow. — Nie spełniono celów tak zwanej specjalnej operacji wojskowej. Jednocześnie decyzja o mobilizacji była spowodowana licznymi stratami wśród personelu armii rosyjskiej. Liczba ta sięga ponad 55 tysięcy osób.
Wśród Rosjan jest też wielu dezerterów. Według szacunków strony rosyjskiej liczba dezerterów to 5 proc. personelu zaangażowanego w tzw. operację specjalną. Są to osoby, które odmawiają przedłużenia umów krótkoterminowych na okres sześciu miesięcy lub dobrowolnego opuszczenia lokalizacji jednostek wojskowych. Dlatego kodeksie karnym Federacji Rosyjskiej wprowadzono poprawki, zgodnie z którymi zwiększono kary pozbawienia wolności za dezercję.
Jakie zadania może postawić przed zmobilizowanymi kierownictwo wojskowo-polityczne Federacji Rosyjskiej?
Dmytro Snegiriow: Rosja chce wezwać 300 tys. ludzi do zabezpieczenia zdobytych terytoriów dla siebie. Chcą też zająć całe terytorium obwodu donieckiego. Zaznaczam, że 45 proc. terytorium obwodu donieckiego znajduje się pod kontrolą Sił Zbrojnych.
W jakich warunkach Federacja Rosyjska może zmobilizować podaną liczbę rezerwistów?
Mówimy o najbliższej przyszłości. Zaznaczam, że dekret o częściowej mobilizacji faktycznie ukrywa tzw. samomobilizację, czyli tworzenie jednostek ochotniczych i PKW (prywatna kompania wojskowa).
Jeśli chodzi o same działania mobilizacyjne w Rosji, to wyraźnie zaznacza się, że rezerwiści w pierwszej kolejności zostaną skierowani na szkolenie uwzględniające działania militarne w Ukrainie. Dlatego sama mobilizacja, szkolenie i przemieszczenie na terytorium Ukrainy może trwać nawet do sześciu miesięcy.
Jakie zagrożenia mogą teraz pojawić się dla Ukrainy?
Nie ma powodu do paniki. Chcę podkreślić, że w szeregach Sił Zbrojnych jest obecnie 700 tys. osób. Według różnych szacunków liczebność personelu sił zbrojnych Federacji Rosyjskiej biorących udział w wojnie na Ukrainie wynosi około 160 tysięcy osób. Ponadto jest jeszcze 8000 osób z tzw. formacji kozackich. Oprócz tego liczba PKW wynosi od 5 do 7 000. Mówimy o kontyngencie, który powinien znajdować się głównie w więzieniach. Tak więc łączna liczba żołnierzy wroga wynosi około 170-180 tysięcy.
Warto też wziąć pod uwagę fakt, że według zachodnich analityków rosyjska armia okupacyjna straciła już 30 proc. swojego komponentu lądowego. Oznacza to, że odejmujemy te straty od liczby 170 000 do 180 000.
Ale najważniejsze, co trzeba powiedzieć, to to, że nie jest to II wojna światowa, kiedy to liczba personelu była czynnikiem decydującym. Obecna wojna to wojna technologii. Jeśli broń dostarczona Ukrainie przez NATO i USA pod względem taktyczno-technicznym dwukrotnie przewyższa sowieckie modele będące na uzbrojeniu okupantów, to warunkowa przewaga w sile ludzkiej - która, podkreślam, nie będzie istnieć! - jest unieważniona. Te 300 000 rosyjskich rezerwistów jest potencjalnie rannych i martwych.
Nawet jeśli nowe siły przybędą na okupowane terytoria obwodu donieckiego, obwodu ługańskiego, obwodu chersońskiego, Siły Zbrojne Ukrainy uderzą w ich bazy systemami pocisków artyleryjskich HIMARS. Rezerwiści nie zdążą nawet dotrzeć na linię frontu. Ukraina jest i będzie, niezależnie od liczby zmobilizowanych Rosjan zaangażowanych w wojnę.
Natalia VASYUNETS
Часткова мобілізація в росії: "Ті 300 тисяч резервістів — це потенційні двохсоті і трьохсоті"
Міністр оборони рф Сергій Шойгу повідомив, що буде призвано 300 тисяч осіб. За його словами, завданням резервістів буде утримання лінії фронту, яка простягається на понад тисячу кілометрів, і закріплення територій, розташованих за лінією зіткнення.
— Рішення про оголошення часткової мобілізації в РФ свідчить про політичну та військову поразку путіна, — каже військовий експерт Дмитро Снєгирьов. — Цілей так званої спеціальної військової операції не виконано. Водночас рішення про мобілізацію зумовлене численними втратами серед особового складу російської армії. Ця цифра сягає понад 55 тисяч.
Та і дезертирів серед росіян чимало. Як бачимо, режим путіна вже сам визнає таке явище, як дезертирство, на законодавчому рівні. За оцінками самої російської сторони, кількість дезертирів становить 5% особового складу, залученого до так званої спецоперації. Це люди, які відмовляються від продовження короткострокових контрактів терміном на шість місяців, розривають контракти або самовільно покидають місця розташування військових частин. Саме тому, до речі, внесено зміни до кримінального кодексу рф, відповідно до яких збільшено терміни ув’язнення за дезертирство.
— Які завдання може поставити військово-політичне керівництво рф перед мобілізованими?
— Росія хоче призвати 300 тисяч осіб, щоб закріпити захоплені території за собою. Також вони хочуть окупувати всю територію Донецької області. Зауважу, що 45% території Донецької області перебуває під контролем ЗСУ.
— У які терміни рф може мобілізувати заявлену кількість резервістів?
— Ідеться про найближчу перспективу. Зауважу, що указ про часткову мобілізацію фактично приховує так звану самобілізацію, тобто формування добровольчих загонів та ПВК (приватної військової компанії).
Що ж до проведення самих мобілізаційних заходів у росії, то чітко йдеться про те, що резервістів буде спочатку скеровано на навчання з урахуванням військових дій в Україні. Отже, сама мобілізація, навчання і передислокація на територію України можуть забрати до пів року.
— Які загрози можуть виникнути тепер для України?
— Підстав для паніки немає. Хочу наголосити, що у лавах ЗСУ нині 700 тисяч осіб. Кількість особового складу збройних сил російської федерації, залученого до війни в Україні, за різними оцінками, становить приблизно 160 тисяч осіб. Крім того, є ще 8 тисяч осіб з так званих козацьких формувань: донського, оренбурзького, астраханського, кубанського та інших. Плюс чисельність ПВК становить від 5 тисяч до 7 тисяч осіб, Ідеться про контингент, який здебільшого мав би перебувати у місцях позбавлення волі. Отже, загальна чисельність ворожого війська — приблизно 170 — 180 тисяч.
Варто брати до уваги і те, що, за оцінками західних аналітиків, російська окупаційна армія вже втратила 30% своєї сухопутної компоненти. Тобто ці втрати відмунусовуємо від 170 — 180 тисяч.
Але головне, про що треба сказати: це не Другова світова війна, коли визначальним чинником була кількість особового складу. Нинішня війна — це війна технологій. Якщо зброя, яку надають Україні НАТО і США, за своїми тактико-технічними характеристиками удвічі перевищує радянські зразки, що є на озброєнні в окупантів, то умовна перевага в живій силі (якої, наголошую, не буде!) нівелюється. Ті 300 тисяч російських резервістів — це потенційні двохсоті і трьохсоті.
Навіть якщо прибуде нова сила на окуповані території Донеччини, Луганщини, Херсонщини, наші Збройні сили битимуть артилерійськими ракетними системами HIMARS по базах її розташування. Казарми будуть накриті. Тож резервісти навіть не встигнуть доїхати до лінії фронту. Україна є і буде, незалежно від кількості залучених на війну мобілізованих росіян.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
