Wojna Rosji z Ukrainą weszła w nowy etap. Putin zapowiedział mobilizację w kraju, nagle dał zielone światło dla realizacji planu aneksji okupowanych terytoriów w drodze tzw. referendów i, co najważniejsze, zagroził Ukrainie i światu bronią jądrową. Jednocześnie rzecznik prasowy prezydenta Federacji Rosyjskiej Dmitrij Pieskow powiedział, że Rosja potraktuje próby zwrotu Ukrainie okupowanych ziem jako atak na terytorium Federacji Rosyjskiej. W tym przypadku, jak mówią poplecznicy Putina, Kreml nie będzie już prowadził specjalnej operacji wojskowej, ale "operację antyterrorystyczną na swoich terytoriach". Jakiego rozwoju wydarzeń możemy się teraz spodziewać?
O tym w rozmowie z ekspertem Ukraińskiego Centrum Badań Problemów Bezpieczeństwa Ołeksandrem Kowalenko, ekspertem Międzynarodowego Centrum Studiów Zaawansowanych Igorem Petrenko, dyrektorem Centrum do Stosowanych Badań Politycznych Penta Wołodymyrem Fesenko, ekspertem ds. międzynarodowych Wadymem Tryukhanem i dyrektorem Centrum Studiów nad Polityką Zagraniczną OPAD Serhijem Parkhomenko.
I. Petrenko: Nie wnosi absolutnie nic w sensie zmiany dynamiki na polu walki. Musimy zrozumieć, że od 24 lutego 2022 r. Federacja Rosyjska używa w Ukrainie całego swojego arsenału, od różnego rodzaju pojazdów opancerzonych po pociski i broń precyzyjną. Możliwa jest próba ponownego zdobycia Kijowa. Ale to się nie uda. Obecnie mamy ufortyfikowane granice, jednostki zdolne do utrzymania obrony.
W. Tryukhan: Rosja oczywiście spróbuje zorganizować jakąś kontrofensywę. Jednak z obecnymi zasobami, nie odniesie sukcesu. Tak, Łukaszenka ponownie poleciał do Soczi. Ale to nie znaczy, że Białoruś oficjalnie przystąpi jutro do wojny. Łukaszenka nie zrobi tego w żadnych okolicznościach. Może jednak zezwolić na dalsze wykorzystywanie własnego terytorium na potrzeby wojny, co w rzeczywistości trwa już od kilku lat.
S. Parkhomenko: Zmobilizowani ludzie mogą być przerzucani na Białoruś, aby nie tylko zawiązać niektóre jednostki Sił Zbrojnych na północy, ale także spróbować ponownie zaatakować. Przypomnę, że ostatecznym celem tzw. operacji specjalnej nie było zdobycie południa czy Donbasu. Ostatecznym celem jest obalenie rządu ukraińskiego, powrót byłego prezydenta Janukowycza i stworzenie "Państwa Związkowego Rosji, Białorusi i Ukrainy", czyli reanimacja ZSRR. Co więcej, Putin musi to zrobić do grudnia, do setnej rocznicy powstania Związku Radzieckiego.
W. Fesenko: Tak, dla nas cel pozostaje niezmienny — wyzwolenie wszystkich okupowanych terytoriów. Oczywiście, aby przejść do kontrofensywy, potrzebujemy bardziej nowoczesnej broni – zarówno czołgów, jak i pojazdów opancerzonych. Potrzebne są też lotnictwo, ponieważ wróg ma przewagę w lotnictwie i drony.
O. Kovalenko: Rosja może zacząć uderzać w infrastrukturę krytyczną — mosty, węzły kolejowe, organy władzy. Taka jest jej taktyka i strategia prowadzenia działań wojennych.
W. Fesenko: Strategia Rosji jest podstępna. Musimy wzmocnić nasze systemy obrony przeciwlotniczej i przeciwrakietowej. Nie tylko w dużych miastach, ale także wokół obiektów infrastruktury krytycznej, w szczególności obiektów energetycznych.
Warto zauważyć, że Rosja ma coraz mniej rakiet. Według ukraińskiego wywiadu wojskowego Rosjanie zużyli już około 60 proc. pocisków. Zgodnie ze standardami powinni zachować około jednej czwartej swojego potencjału rakietowego – jest to rezerwa strategiczna na wypadek wojny nuklearnej. Oznacza to, że Federacja Rosyjska będzie mogła użyć około 20 proc. pocisków. Mają jeszcze mniej precyzyjnych rakiet. A w przypadku obiektów infrastruktury krytycznej potrzebne są dokładnie te o wysokiej precyzji.
I. Petrenko: Rosja jako kraj terrorystyczny, który stara się zakłócić sezon grzewczy w Ukrainie. Uderzy więc w elektrownie, elektrownie cieplne i tak dalej. Ale skoro USA zapewnią Ukrainie systemy rakiet przeciwlotniczych, będziemy mogli przeciwdziałać takim planom.
V. Tryukhan: Wzrosła groźba ataku nuklearnego. To oczywiste. Nie jest to jednak skala Hiroszimy czy Nagasaki. Rosjanie mogą jedynie uciekać się do użycia taktycznych głowic nuklearnych. Gdzie? Tylko oni to wiedzą. Najprawdopodobniej może to dotyczyć miast frontowych - po to, aby zasiać strach i panikę na całej Ukrainie.
Natalia VASYUNETS
Водночас прессекретар президента рф Дмитро Пєсков акцентував: "Росія розглядатиме спроби України повернути окуповані землі як атаку на територію рф". У такому разі, кажуть поплічники путіна, кремль проводитиме вже не спеціальну військову операцію, а "контртерористичну операцію на своїх територіях". Якого розвитку подій тепер можна чекати?
Про це — у розмові Експресу з експертом Українського центру дослідження проблем безпеки Олександром Коваленком, експертом Міжнародного центру перспективних досліджень Ігорем Петренком, директором Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимиром Фесенком, експертом з міжнародних питань Вадимом Трюханом та директором Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД Сергієм Пархоменком.
І. Петренко: — Абсолютно нічого це не додає в сенсі зміни динаміки на полі бою. Маємо розуміти, що з 24 лютого 2022 року рф застосовує в Україні весь свій арсенал — від бронетехніки різних видів до ракет та високоточної зброї. Спроба захопити Київ знову — можлива. Але вона не буде успішною. Нині ми маємо укріплені рубежі, підрозділи, які здатні тримати оборону.
В. Трюхан: — Росія, звичайно, робитиме спроби організувати якісь контрнаступи. Проте з тими ресурсами, які вона наразі має, успіху в неї не буде. Так, Лукашенко днями знову прилітав до Сочі. Але це не означає, що завтра Білорусь вступить у війну офіційно. На це Лукашенко не піде за жодних обставин. Проте він може дозволити й надалі використовувати власну територію для потреб війни, що, власне, й відбувається уже декілька років.
С. Пархоменко: — У Білорусь можуть перекинути мобілізованих для того, щоб не лише скувати деякі частини ЗСУ на півночі, а й навіть спробувати знову атакувати. Нагадаю, кінцевою метою так званої спецоперації було не захоплення Півдня чи Донбасу. Кінцева мета — повалити легітимну українську владу, повернути Януковича і створити "Союзну державу росії, Білорусі та України", тобто реанімувати срср. Причому путіну це потрібно зробити до грудня — до сотої річниці створення радянського союзу.
В. Фесенко: — Так, для нас мета залишається незмінною — звільнення усіх окупованих територій. Безумовно, для того, щоб іти в контрнаступ, треба більше сучасної зброї — і танків, і бронетехніки. Потрібні також авіація (бо у ворога перевага в авіації) та безпілотники.
О. Коваленко: — Росія може почати завдавати ударів по критичній інфраструктурі — мостах, залізничних вузлах, органах влади. Така в неї тактика і стратегія ведення бойових дій.
В. Фесенко: — Стратегія рф підступна. Нам треба посилювати системи протиповітряної та протиракетної оборони. Не лише у великих містах, а й навколо критично важливих об’єктів інфраструктури, зокрема енергетичних.
Варто зауважити, що ракет у росії стає все менше. Росіяни, за оцінкою нашої військової розвідки, вже використали близько 60% ракет. За стандартами, приблизно чверть свого ракетного потенціалу вони мають зберігати — це стратегічний резерв на випадок ядерної війни. Тобто рф зможе використати приблизно 20% ракет. Високоточних у них ще менше. А по об’єктах критичної інфраструктури потрібні саме високоточні.
І. Петренко: — Росія як країна-терорист прагне зірвати опалювальний сезон в україні. Тож битиме по електростанціях, теплоелектроцентралях і так далі. Але оскільки США надасть нам зенітно-ракетні комплекси NASAMS, то зможемо протидіяти таким планам.
В. Трюхан: — Загроза ядерного удару зросла. Це очевидно. Проте навряд чи йдеться про масштаби Хіросіми/Нагасакі. Рашисти можуть піти хіба що на застосування тактичних ядерних боєзарядів. Де саме? Це знають лиш вони. Найімовірніше, може йтися про прифронтові міста — для того, щоб посіяти страх і паніку по всій Україні.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ