Із початком війни чимало службових собак, які разом з поліціянтами патрулювали міста, вирушили на передову. А небезпек не меншає, навпаки: у містах збільшився ризик диверсій. Щоб заповнити дефіцит чотирилапих патрульних, одеська Школа службового собаківництва Міжнародної поліційної корпорації організувала безплатні курси. Чого можна навчити "диванного" песика?
— Ми й не чекали, що менш ніж за тиждень зголоситься так багато собачників, нині їх уже понад 180, — каже Олег Радомисльський, керівник кінологічної служби Школи службового собаківництва. — На жаль, у нас інструкторів усього 12 (раніше було удвічі більше, але хтось у гарячих точках, хтось в евакуації). Та ми не відмовляємо нікому і тепер активно ведемо підготовку для господарів та собак за новим видом дресирування — навчаємо роботи з вибуховими речовинами.
Загалом у наш час використовують близько семи видів таких речовин, а найвідоміші — це тротил і пластид. У мирному житті собаки зазвичай не натрапляють на них. Але у воєнний час це цілком можливо. Упізнавши небезпечний запах (таке може статися на міській вулиці, на автобусній стоянці, у парку, на пляжі — будь-де), пес попередить про це людину.
— На чому побудовано цей вид дресирування?
— На особливому таланті собак розпізнавати запахи з дуже високою точністю. За сприятливих умов собака відчуває їх на відстані до кілометра. Якщо людина зазвичай розрізняє кілька тисяч запахів, то собака — приблизно пів мільйона. Причому в суміші запахів тренований пес вловить кожну "нотку". Здатність відчувати запахи кожною ніздрею окремо, так званий просторовий нюх, допоможе визначати напрямок на джерело запаху.
Тож ми ознайомлюємо собаку з новим запахом, обов’язково закріплюємо ефект упізнавання (упізнавши запах, собака подає знак голосом чи просто сідає поряд з його джерелом) винагородою: улюбленим смаколиком, похвалою, грою. Здебільшого добрий результат помітний вже після місяця занять.
— Чи справді звичайний хатній улюбленець може навчитися таких серйозних речей?
— На тренуваннях збираються собаки різних порід: від великих бійцівських псів до дрібних пухнастиків на кшталт йорків. Найбільший успіх демонструють, як помічено, бельгійські вівчарки малінуа і лабрадори. Але навчити можна будь-якого собаку. А що пес "диванний" — то дрібниці, значно важливіший контакт між собакою і господарем. Вихованець сприймає пошук небезпечної речовини (або її імітацію) як гру, за яку належиться заохочення.
— А як щодо темпераменту і віку собаки?
— Звісно ж, значення має і темперамент собаки (наприклад, для пошуку мін більше підходять флегматики), і вік, — каже Володимир Матвієнко, кінолог. — Заняття з фахівцем можна розпочинати вже у віці 3 — 4 місяців. Цуценята — дуже вдячні учні. У старих собак знижується гострота нюху, зору, слух. Цей процес запускається приблизно у віці семи-восьми років. Але грамотно тренований пес запам’ятовує науку на все життя...
