Лікарка, яка втратила обидві кінцівки, підірвавшись на міні, одружилася зі своїм коханим в одній з лікарень Львова. 23-річна дівчина працювала лікаркою-невропатологинею в обласній дитячій лікарні Лисичанська. Вона мати двох дітей — 7-річного сина та 5-річної донечки.
...Трагедія сталася 27 березня. Оксана та її коханий, як зазвичай, поверталися додому з роботи. Вони вирішили скоротити шлях і піти стежкою вздовж річки. "Я йшла попереду, а чоловік трохи зупинився, — пригадує Оксана. — Побачила, що із землі стирчить снаряд. Тільки-но повернулася до чоловіка, щоб попередити його — і в ту ж секунду мене підкинуло від вибуху".
Дівчина не знепритомніла. Відчула, що в голові сильно гуділо та паморочилось, їй бракувало повітря. До неї підбіг чоловік та негайно викликав "швидку". Проте лікарі, переживаючи про свою безпеку, відмовилися прибути за дівчиною до місця вибуху. Віктор взяв її на руки й поніс до медиків...
"Фельдшерка злякалася, коли побачила мене, — зізнається постраждала. — Кістки були роздроблені, я втратила багато крові. Попросила кисневу маску, але її в машині "швидкої" не було".
Оксані зробили чотири операції з ампутації нижніх кінцівок по третину стегна та ампутацію чотирьох пальців на лівій руці. "Я не використовувати для платного перевезення хворих.
Наразі слідство встановлює всіх причетних до цієї оборудки осіб. Також у рамках розслідування кримінального провадження задокументовано факт одержання посадовцем неправомірної вигоди за нецільове використання майна медичного закладу.
"47-річний керівник лікарні отримав 16 000 гривень за перевезення хворого до лікарні Ужгорода на автомобілі спеціального призначення, який перебуває на балансі медичної установи, — каже Кароліна Маришева, речниця обласної поліції. — Незважаючи на те, що лікарня таких послуг не надає, перевозити хворого до іншої області посадовець доручив своєму рідному братові, який навіть хотіла після цього жити, — сумно пригадує дівчина. — У мене двоє дітей, і я не уявляла, що вони бачитимуть маму безпомічною. Але завдяки підтримці коханого та моїх рідних зрозуміла, що мені пощастило вижити, і це справжнє диво! Тож маю жити далі заради своїх дітей та близьких".
Через три дні Оксану евакуювали в Дніпро. В тамтешній лікарні вона 24 дні проходила реабілітацію, а потім поїхала до лікарні у Львів. Хлопець поїхав з нею.
Після всього, що з ними сталося, пара вирішила одружитись просто в лікарні.
Обручки купили у Львові, знайшли нареченій білу сукню, а торт спекли волонтери. Після церемонії у РАЦСі відсвяткували весілля у палаті Центру хірургії.
Під час першого танцю наречений Віктор кружляв кохану Оксану на руках. "Моя Оксана — найсвітліша людина з тих, кого я знаю. У нас спільна дорога й ми разом по ній будемо йти", — каже з теплотою Віктор. — А ще такої сильної людини, як моя дружина, певно, немає у світі. Найбільше тоді боявся втратити її. Хотів плакати, але не міг. Вона ж все витримала".
Найближчим часом дівчина планує поїхати до Німеччини на реабілітацію та протезування. "А потім стану на ноги й пошвидше вернуся до діток. Вірю, що ми будемо всі разом у безпеці, і все в нас буде добре", — каже вона, усміхаючись.
