Працівникові, який публічно ображає інших, підриваючи існування України як держави та називаючи прапор країни "ганчіркою", не місце в державному управлінні. Таке рішення прийняв суд у Польщі. Про це пише Rzeczpospolita.
Польський чиновник ображав українців у соцмережі: суд виніс рішення
Районний суд у Щецині визнав законним звільнення працівника за публікації у соцмережах. У поданому позові він вимагав відсудити майже 50 тис. злотих. Мовляв, це компенсація за незаконне розірвання трудового договору без попередження та дискримінацію. Але правда виявилася дещо іншою.
Конфлікт спалахнув через дописи чиновника у соціальній мережі. Він критикував українців, погано висловлювався про біженців від війни, а синьо-жовтий прапор називав "ганчіркою". При цьому чиновник працював у державній установі.
У суді чоловік стверджував, що його віртуальна діяльність не пов’язана з роботою, тому не може бути причиною для звільнення. Однак з’ясувалося, що він публікував образливі дописи у свій робочий час.
"Вони зводилися до образ інших людей, національності та національної символіки", — пише польський портал.
Своєю поведінкою чоловік завдав шкоди репутації державної установи. Тож суд визнав його позов безпідставним.
Історія вимагає засудження
В обгрунтуванні судового рішення повідомляється, якщо службовець порушив свої посадові обов’язки, які передбачає робота у державній службі. А це достатня підстава для того, щоб його можна було звільнити на підставі положень КЗпП без притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, відповідно до Закону про державну службу на чиновників покладено також обов'язок захищати права людини і громадянина.
"Образа інших лише тому, що вони належать до певної національності, іншої раси чи релігії, або тому, що вони є біженцями від війни, в якій бере участь їхня власна країна, є порушенням цього фундаментального права і, як така, порушує обов’язки представника державної служби", – зазначив суд.
Людина, яка працює в державному управлінні, навіть поза межами свого робочого часу не повинна керуватися цінностями, які давно засудили у XX столітті: націоналізм, ксенофобія та расизм.
Суд також нагадав, що публікація такого контенту на популярному порталі охоплює більше людей, ніж його проголошення, наприклад, на мітингах, зборах чи лекціях.
Суд вважає, що поведінка чоловіка завдала шкоди доброму імені роботодавця, що особливо важливо у випадку органів державного управління.
