Втома від війни. Як подолати стан "все пропало"?

Багатьом, мабуть, відоме це відчуття. Воно виснажує всіх: військових, волонтерів, рятувальників, лікарів, просто цивільних. Хай як ми прагнемо перемоги, хай як чекаємо на неї, втома накопичується, і певної миті ти вже не певен, що бачиш цей промінчик десь ген-ген у далечині... А тоді у серце заповзає безнадія. Чому не всім вдається уникнути такого емоційного надлому? Як не дати собі зневіритися?

— До цього можуть призводити так звані емоційні гойдалки, перепади настрою — від ейфорії до апатії, — каже Ігор Корнієнко, фахівець з практичної психології, кандидат наук. — Це дуже виснажує і може навіть надломити людину, вона залишається сам на сам зі своїми відчаєм і страхом, зневірюється у тому, що досі давало силу...

— Чому зневіра — гріх?

— Згідно з Іваном Богословом, Бог є любов, — каже владика Іван Швець, єпископ УПЦ. — А зневіра — це невіра у Всевишнього, Його любов і милосердя, тобто в саму першооснову християнства. Тому це — гріх. Він вводить душу людини в стан духовної смерті, коли втрачається можливість змінити своє життя на краще. Зневіра — це замасковане богохульство. Людина ніби каже Богові: "Задля чого мені жити, терпіти, боротися? Не хочу!"

— Як психологічні методики допомагають вийти з такого стану?

? І. Корнієнко:

— Не накопичуйте негативні емоції. Не кажіть собі: "Все пропало!" — адже саме така настанова змушує нас сидіти склавши руки. Наша підсвідомість керує нами, і якщо ми постійно песимістично налаштовуємося на негативний фінал, то саме він і реалізується у нашому житті.

Психологи в Ізраїлі (ця країна, як відомо, роками живе у стані війни) вважають, що оптимальний тип поведінки в екстремальних умовах, який рятує від панічних думок і відчаю, — діяти. Маєш роботу — працюй. Не маєш роботи — займайся волонтерством. Створюй для себе ситуацію успіху: щодня став якусь просту мету і втілюй її. При цьому важливо робити те, що ти добре вмієш. І шукати для себе точку застосування зусиль там, де про це просять. Це буде посилювати ситуацію успіху.

І ще один важливий момент. Не можна замикатися у своїй депресії, так би мовити, смакувати її, уникати людей. Бо зрештою люди теж почнуть тебе уникати, виходить замкнене коло. Навпаки, потрібно частіше спілкуватися з близькими, рідними людьми, які готові підтримати емоційно, обійняти. Саме так! Американська психотерапевтка Вірджинія Сатір ще у минулому столітті науково обгрунтувала, що чотири обійми на день необхідні для виживання, вісім — для підтримки, дванадцять — для зростання і почуття власної гідності. Людина, позбавлена мінімуму обіймів, почувається пригніченою.

— Чи правда, що стан зневіри — наче зараза, передається від людини людині?

— Саме так, — каже владика Іван Швець. — Зневіра множиться, заражає інших. Але є прості, давно випробувані ліки проти неї для кожної віруючої людини: обов’язкові молитва, читання Святого Письма і, звичайно ж, сповідь та причастя.

— Чи є спеціальна молитва від зневіри?

— Досить навіть найкоротшої — "Господи, помилуй". Головне — промовляти ці слова щиро.

Читайте найважливіші новини для українців про життя у Польщі у нашому телеграм-каналі та на сторінці у фейсбук.

Дивись відео Пізнаймо один одного - польсько-український розмовник