Що робити після того, як повернувся з війни?
Родини українських військовослужбовців мають сприяти швидкому поверненню їх близьких до звичного життя, розповідає ukrayina.pl військова психологиня Ольга Швець. За її словами, після важкого поранення на фронті бійцям не дуже просто повернутись до мирних справ.
Родині доведеться заново вчитися спілкуватися з військовим. Також слід пам'ятати, що це близька людина, яка була в надзвичайних умовах, переживала важкі речі.
"Родина повинна усвідомити, що зараз для військового там де він був на війні, це безпечне місце. Він звик до нього, зовні воно небезпечне, але емоційно, це його безпечне місце. І зараз коли військовий повернувся в цивільне життя, воно для нього нове", - радить військова психологиня Ольга Швець.
Той досвід, який українці зараз отримали в армії є специфічним. Психологиня радить суспільству передивитися своє ставлення до військових.
"Військовому не потрібно багато, щоб адаптуватися. Йому потрібно прийти в безпечне місце, відпочити достатньо, отримати можливість пройти медичне обстеження і почати займатися звичними справами, якими він займався до цього", - наголосила фахівчиня.
Як військовому влитися в соціум?
За словами Ольги Швець, військові настільки звикли до навантажень, що якщо держава або обставини дадуть їм можливість отримувати такий самий рівень навантаження, адреналіну і викликів в бізнесі, на виробництві, він тільки залюбки буде це робити.
"Я зараз кажу не про тих військових, у яких це вибір життя. Мова про те, які потрапили на фронт після повномасштабної агресії. Це люди, які в момент, коли небезпека була для всіх, пожертвували своєю безпекою, для того, щоб допомогти всій країні. Це звичайні люди, які жили звичайним життям і дуже хочуть повернутися до такого життя", - зазначила вона.
Як родині підтримати ветерана?
"Так, військовий приходить іншою людиною, бо в нього з'являється військовий досвід. Більш того, він провів багато часу окремо. Він навчився окремо жити, в нього інше коло спілкування, навіть люди яким він зараз довіряє, це не його родина, це ті люди, які були з ним поряд", - сказала спеціаліст.
Це не є применшення сім'ї, пояснює психологиня.
"Просто так сталося, що та людина, яка була з військовим на війні поруч, вона йому життя врятувала або він їй і це інші поняття. Сім'я безумовно залишається найближчим колом, але з точки зору внутрішньої довіри, ти на сто відсотків можеш довіряти тій людині, яка тобі життя врятувала. Тому звичайно вони приходять іншими. Змінюється поведінка, звички, світогляд".
Вона додала, що треба прислухатися до того, що каже близький, не входити в конфронтацію. Перш ніж щось робити, пропонувати йому. Але не в нав'язливій формі, бо іноді людина повертаючись з війни, хоче побути на самоті.
Нагадаємо, туга за домом — нормальний стан для українських переселенців, в інтерв'ю Ukrayina.pl розповіла психологиня Анастасія Луцик. Фахівець поділилась, що сама відчуває це, адже наразі надає соціально-психологічну допомогу українським біженцям у Нідерландах.
Також раніше Ukrayina.pl поспілкувалась з психологом про Емоційне вигорання українських біженців.
