Те, що контрнаступ просувається повільніше, ніж очікувалося, але "розвивається за планом", визнав міністр оборони України Олексій Резніков.
На темп українського контрнаступу впливає низка факторів
"Це не лише кількість важкої техніки, наприклад, танків (а цього, безумовно, могло б бути більше), а й рівень підготовки та злагодженості солдатів. У росіян глибока і багатолінійна оборона, заміновані поля на підступах. Пробити її буде виснажливим завданням", - сказав PAP Маріуш Цєльма, головний редактор "Nowa Technika Wojskowa".
За його словами, українці отримали техніку із Заходу, але її завжди не буде вистачати. Якщо проаналізувати, що ЗСУ мають зараз, то дефіцит важкої техніки все одно відчувається. Часу на навчання українських солдатів було відносно мало, це робилося експрес-темпом", - каже Цєльма. Він вказує, що в Польщі, наприклад, шеститижнева підготовка танкістів - це "лише перший етап підготовки екіпажу".
"А українцям довелося втиснути в це усю підготовку. Важко очікувати, що після такого пришвидшеного курсу навчання солдати будуть готові до злагоджених дій у великих формування. Те ж саме стосується й інших видів зброї. Насправді вони практичні навички освоюють вже на полі бою", - зазначає Цєльма.
Важливою проблемою української армії є відсутність переваги в повітрі, про що постійно говорять фахівці. "Для західного командування немислимо почати наступ без хоча б тимчасового контролю над повітрям. І справа не тільки в тому, що українці не отримали літаки F-16. Ця "перевага" складається з ряду інших елементів, які змушують опонента боятися розкривати свої позиції. Дуже важливо забезпечити протиповітряну оборону своїм військам, що є проблемою для української сторони".
Складається враження, що на Заході рішення ухвалюють, постійно перебуваючи на крок позаду
Український контрнаступ анонсується з осені минулого року. На той час велися домовленості з союзниками на Заході про постачання обладнання та різні аспекти підготовки ЗСУ. Багато разів експерти попереджували, що процес ухвалення рішень та постачання обладнання відбувається надто повільно.
"Якби самі рішення ухвалювалися кількома місяцями раніше, наприклад, у листопаді минулого року, а не в кінці зими, у всіх - і на Заході, і в українців - було б більше часу. Той же сценарій зараз повторюється і для F-16. Прогнозовано, що українці їх отримають, але з моменту ухвалення рішення та домовленостей знадобляться довгі місяці військової підготовки та підготовки", - наголошує Цєльма.
В Україні часто можна почути, що зброю роздають "як крапельницю". Сам Володимир Зеленський і його командири зазначали, що могли б воювати ефективніше, якби допомога від Заходу надходила швидше і в більшій кількості.
"Росія, безумовно, готується до тривалої війни, і на Заході, незважаючи на це усвідомлення, складається враження реактивності, постійного перебування на крок позаду. Москва тим часом розраховує на втому українців. Наступна зима, ймовірно, з новими атаками на енергетичну інфраструктуру та іншими проблемами, покликана втомити, знеохотити, "пом'якшити" українців (але і Захід), зробити їх більш готовими йти на поступки", - вважає експерт.
