Експрес

Волонтери цього притулку після 24 лютого знайшли нових господарів для трьох тисяч собак та котів - і в Україні, і за кордоном.

11-річний Максим, який майже два місяці тому розмістив оголошення про пошук роботи, щоб допомогти батькам і країні, став волонтером. Він уже назбирав гроші на 22 бронежилети, 5 розвантажувальних жилетів, тепловізор, пристрій нічного бачення, одяг та ліки для поранених.

TEKST W DWÓCH JĘZYKACH. Життя 40-річного українського воїна Юрія Берлізова обірвалось 25 лютого під час важкого бою поблизу села Петрівка, що в Харківській області. До недавнього часу чоловік вважався зниклим безвісти. Та після того, як українські території у цьому регіоні були звільнені, його тіло вдалось відшукати. Życie 40-letniego ukraińskiego żołnierza Jurija Berlizowa zakończyło się 25 lutego podczas ciężkiej bitwy pod wsią Petriwka w obwodzie charkowskim. Do niedawna mężczyznę uważano za zaginionego. Jednak po wyzwoleniu terytoriów ukraińskich w regionie odnaleziono jego ciało.

Нині Анну Іванову переховують, бо депутатка російської держдуми заявила, що її мають викрасти в росію.

Те, що дитина вижила, медики називають дивом.

Жінка шиє захисникам легкі матраци, які зручно транспортувати.

Він підписав контракт із ЗСУ у 19 років. Сказав, що мусить захищати Україну від росії. В останні хвилини життя боєць дав гідну відсіч окупантам.

Чоловік провів тиждень у звільненому місті.

"Я не вважаю, що робила щось героїчне", - каже лікарка, яка зберегла не одне життя.

"Соромно жити в Україні і не володіти українською мовою", - кажуть вони. І додають, що не хочуть мати нічого спільного з окупантом.

Чоловік півтора місяці прожив з кулею та осколками в тілі.

Почуте і побачене у цьому населеному пункті шокувало нашу журналістку. Частина людей і досі згадує під час служби патріарха кіріла.

Одразу після того, як сім'я Клосів забрала машини з-під свого будинку, туди влучив російський снаряд.

"24 лютого на острові Зміїний, який атакувала росія, ситуація була така: або пан, або пропав. Рома з побратимами вибрав "пан", сказавши, куди треба відправитися русскому кораблю", - розповідає Марина Костенецька, тітка Романа Грибова, автора фрази "Русскій воєнний корабль, іді нах*й". Ці слова стали символом опору українців. "24 lutego na zaatakowanej przez Rosję wyspie Wężowej sytuacja wyglądała następująco: wóz albo przewóz. Roma i jego bracia podjęli ryzyko, mówiąc, dokąd ma iść rosyjski okręt" - mówi Maryna Kostenecka, ciotka Romana Hrybowa, autora słów "Rosyjski okręcie wojenny, pier... się". Słowa te stały się symbolem oporu Ukraińców. TEKST W DWÓCH JĘZYKACH. Wersja polska na dole strony.

Чоловік розповідає, що студенти дивуються, бо часто під час лекцій чують постріли, вибухи та роботу артилерії.

26-річний захисник відвів підбитий літак від будинків у лісосмугу.

"Моя Оксана - найсвітліша людина з тих, кого я знаю", - каже про неї чоловік Віктор.

24-річна жінка разом із шестимісячним сином Святославом виїхала з першою гуманітарною колоною. "Мене роздягнули й запитували, хто подарував медальйон з тризубом", - згадує вона.

Цей винахід схожий на брелок. Складається він лише з трьох основних елементів: п'єзодинаміка з генератором, перемикача і тримача для батарейок.

Вони кажуть, що війна навчила їх цінувати час і можливості. І закликають не відкладати важливих речей.

Ці люди втратили мільйони гривень, але не здалися. Нині вони працюють далі.

Вони вірять в мамину молитву, дякують за допомогу і обіцяють повернутись.

Наші військові вибороли 16 медалей! І це попри те, що через війну спортсмени не мали можливості готуватися до змагань.