Експрес

TEKST PUBLIKUJEMY W JĘZYKU POLSKIM I UKRAIŃSKIM. 26-річний Олександр Погорільчук та його 22-річний брат Віталій загинули на війні з російськими окупантами. Обоє служили у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Матір захисників залишилася сама. 26-letni Ołeksandr Pohorilczuk i jego 22-letni brat Witalij zginęli w wojnie z rosyjskim najeźdźcą. Obaj służyli w 80. oddzielnej brygadzie desantowo-szturmowej. Matka obrońców została sama.

89-річна Елеонора та 91-річний Борис Туки у шкільному віці захоплювалися веслуванням - і саме це їх поєднало. Разом тренувалися на Матвіївській затоці Дніпра. Симпатію одне до одного відчули в 1951 році. І вже 13 серпня 1952 року побралися.

TEKST W DWÓCH JĘZYKACH. 36-річний український рятувальник Володимир Сковородка пробіг 854 кілометри із української до польської столиці. Чоловік служить у ДСНС 9 років та активно бере участь у марафонах. Цьогорічний ультрамарафон був найдовшим із них. 36-letni ukraiński ratownik Wołodymyr Skoworodka przebiegł 854 kilometry z Ukrainy do stolicy Polski. Mężczyzna od dziewięciu lat służy w Państwowej Służbie Ukrainy ds. Sytuacji Nadzwyczajnych i często bierze udział w maratonach. Tegoroczny ultramaraton był najdłuższym ze wszystkich, w których biegł.

"Людина, з якої потрібно брати приклад", - кажуть побратими про захисника, життя якого обірвалося у боях під Бахмутом. Він народився в Яблуньці на Івано-Франківщині. Був учасником АТО/ООС. Упродовж восьми років захищав нашу землю. Казав, що іншої такої немає.

TEKST PUBLIKUJEMY W JĘZYKU POLSKIM I UKRAIŃSKIM. Цього тижня Артемові Шкандюку виповнилось шість років. Саме стільки часу він живе із діагнозом СМА (спінальна м'язова атрофія). Зараз сім'я у Польщі. Батьки роблять усе, щоб допомогти синові жити повноцінно. Хоча це дуже і дуже важко. Artem Szkandiuk skończył w tym tygodniu sześć lat. Zaraz po urodzeniu zdiagnozowano u niego SMA (rdzeniowy zanik mięśni). Zaraz po wybuchu wojny chłopiec z rodziną wyjechali z Ukrainy do Polski. Rodzice robią wszystko, aby ich syn mógł żyć pełnią życia. Chociaż jest to bardzo, bardzo trudne.

На свою розробку 15-річний Захар Щурко використав гроші, які із братом збирав на велосипед і ноутбук декілька років. Разом - 20 500 гривень. На них купив комплектуючі й сонячну панель.

Аби заробити на життя, роботою не перебирають. Через незнання мови дуже важко працевлаштуватися.

Майже два місяці комахи жили у його підрозділі, а потім їх евакуювали волонтери.

TEKST W DWÓCH JĘZYKACH. Небайдужі українці зібрали гроші на будинок для сім'ї 84-річного Валентина Платова: він став відомий завдяки фото, на якому колисає онучку, воно до сліз вразило мільйони людей. "Ми й уявити не могли, що українці нас так підтримають, - каже 84-річний пенсіонер. - Це просто неймовірно і дуже зворушливо... Ми втратили своє майно на Запоріжжі. Та маємо тепер нову оселю. Це чудо!". Ukraińcy zbierali pieniądze na dom dla rodziny 84-letniego Walentyna Płatowa, który zasłynął dzięki zdjęciu, na którym kołysał wnuczkę w ośrodku dla uchodźców. Ta fotografia wzruszyła do łez miliony ludzi. - Nie wyobrażaliśmy sobie, że Ukraińcy będą nas tak wspierać - mówi 84-letni emeryt. - To niesamowite i bardzo wzruszające... Straciliśmy dom w Zaporożu, a teraz mamy nowy. To cud! - dodaje.

Бойова медичка "Санівна" загинула від осколків ворожої міни, коли бігла рятувати пораненого побратима.

Ця історія сталась у селі Русанів на Броварщині. Під час бойових дій у будинок родини Хамберів влетів снаряд. 23-річному Богданові відірвало ногу та покалічило іншу. Утім він не може отримати статус інваліда війни через недопрацювання у законодавстві. TEKST PUBLIKUJEMY W JĘZYKU POLSKIM I UKRAIŃSKIM. Ta historia wydarzyła się we wsi Rusanów w rejonie browarskim (obwód kijowski). Podczas ostrzału do domu rodziny Hamberów wpadł rosyjski pocisk. W wyniku wybuchu 23-letni Bohdan stracił nogę, a druga została mocno okaleczona. Mężczyzna nie może jednak otrzymać statusu inwalidy wojennego z powodu niedociągnięć w ustawodawstwie.

Українські капелани та лікар тривалий час провели у російському полоні. Їх захопили, коли вони їхали з рятувальною місією по тіла полеглих бійців. "Казали, що ми їхали на острів Зміїний, щоб підірвати його", - розповідають українці. Що довелося пережити цим людям? Ukraińscy kapelani i lekarz spędzili długie tygodnie w rosyjskiej niewoli. Dziennikarze Ukrayina.pl ze Lwowa zebrali bolesne wspomnienia czterech osób. TEKST PUBLIKUJEMY W DWÓCH JĘZYKACH. WERSJA POLSKA ZNAJDUJE SIĘ NA DOLE STRONY.

На Прикарпатті досі стоїть хатина, біля якої його вбили. За що? І чи справді він заховав тонну золота напередодні смерті?

Сюди звертаються люди, які не можуть самотужки впоратися з тривогою, страхом, нав'язливими спогадами.

49-річний Ігор Бедзай посмертно удостоєний звання Герой України. Як зазначається в указі - за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності, самовіддане служіння народу.

Оксана Луітінг та Браян Мейсон оселилися у містечку Теребовля, вже понад три місяці займаються волонтерством. Оксана - українка з Миколаєва, яка одинадцять років тому емігрувала в Канаду. Кілька років тому вона познайомилася з Браяном, пара одружилася, пише газета Експрес.

Юрій Соколовський витяг з води батька Івана. На риболовлі чоловік раптом впав у річку.

Через блокаду більшості українських портів експорт товарів й надалі великою мірою здійснюється автомобільним транспортом. Особливо багато везуть за кордон зерна. Що сьогодні відбувається на українсько-польському кордоні?

Того дня 11-річний Лев і його 36-річна мама Тетяна перебували в укритті в одній зі шкіл Сєвєродонецька. Росіяни почали обстріл "Градом". Один зі снарядів поцілив у школу. Та мама із сином вибралися з палаючої будівлі. Того ж дня ракетним обстрілом окупанти знищили їхню квартиру. Родина вирушила до родичів на Хмельниччину. Та навіть там їхні випробування не закінчилися. TEKST W JĘZYKU POLSKIM I UKRAIŃSKIM. Ukrayina.pl opisuje wstrząsającą historię 11-letniego Lwa z Siewierdoniecka. Chłopiec najpierw stracił dom, by chwilę później usłyszeć straszną diagnozę.

З початку повномасштабної війни росія розгорнула систему так званих фільтраційних таборів. Через них доводиться проходити всім українцям, які хочуть виїхати на території, підконтрольні Україні. Важко повірити, яких принижень зазнають люди, щоб вирватися на волю. Ми поспілкувалися з ними й дізналися про все з перших вуст. TEKST PUBLIKUJEMY W JĘZYKU POLSKIM I UKRAIŃSKIM. Na okupowanych terenach w Ukrainie Rosja rozwinęła system tzw. obozów filtracyjnych. Wszyscy Ukraińcy, którzy chcą opuścić tereny kontrolowane przez najeźdźców, muszą przez nie przejść. Trudno uwierzyć, jakie upokorzenia muszą znosić ludzie, aby się uwolnić. Ukrayina.pl rozmawiała z kilkoma osobami, które przeszły przez piekło rosyjskich obozów filtracyjnych.

Гліб Бабіч став на захист України ще на початку російської агресії.

У списку його клієнтів - малозабезпечені, багатодітні сім'ї, пенсіонери і тимчасові переселенці.

Дівчина тренувалась з батьком на майданчику, коли окупанти обстріляли житловий квартал з реактивної системи залпового вогню "Торнадо". Коли приїхали медики, дівчина була ще жива, втім уже за декілька годин її серце перестало битися. За життя тата борються лікарі.